ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 листопада 2015 року № 826/6767/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іолком»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві
провизнання протиправними дії, скасування акту опису майна від 09.04.2015 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолком» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач), яким просило визнати протиправними дії із проведення опису майна і складання Акту опису майна від 09 квітня 2015 року та скасування Акту опису майна від 09 квітня 2015 року, затвердженого заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6767/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 травня 2015 року.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року адміністративну справу № 826/6767/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 вересня 2015 року.
У судовому засіданні 05 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що 09 квітня 2015 року податковим керуючим Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, на підставі наказу від 19 березня 2015 року № 513 та рішення про опис майна у податкову заставу платника податків від 18 березня 2015 року № 448, проведено опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» на загальну суму 3466,32 грн., за результатом якого складено акт опису майна б/н.
Позивач посилаючись на відсутність обставин, що зумовлювали прийняття оскаржуваного рішення та вважаючи його таким, що порушує права та законні інтереси позивача, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 4.1.153 статті 14 Податкового кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175 статті14 Податкового кодексу).
За змістом підпункту 2.1, 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Міндоходів України від від 10.10.2013, № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
За змістом статті 59 Податкового кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Частиною 56.1 статті 56 Податкового кодексу, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається відкликаною якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняту податкову вимогу.
Пунктом 60.3 статті 60 Податкового кодексу України, встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення - рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення - рішення або податкової вимоги.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (стаття 88 Податкового кодексу України).
Відповідно до пунктів 89.1, 89.2, 89.3 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (повному господарському віданні або оперативному управлінні) - у день виникнення такого права - та балансова вартість якого не менша суми податкового боргу платника податків (але не більше двократного розміру), крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається пряма залежність права податкової застави до наявності податкового боргу у платника податків, а відтак, у зв'язку з відсутністю такого боргу, у контролюючого органу відсутнє право податкової застави.
Статтею 93 Податкового кодексу України, визначено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
визнання податкового боргу безнадійним;
прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті. Перелік відповідних документів визначається за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено опис майна позивача, за наслідками якого складено акт опису майна від 09 квітня 2015 року.
Підставою для прийняття такого акту стала наявність податкового боргу у позивача, що на день проведення опису майна становила 73281,17,00 грн. самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до податкової вимоги від 18 березня 2015 року № 7035-25.
Крім того, контролюючим органом 18 березня 2015 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 448/26-59-25-01-14.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, не погоджуючись із податковою вимогою від 18 березня 2015 року № 7035-25 та рішенням про опис майна у податкову заставу № 448/26-59-25-01-14, оскаржив їх в судовому порядку.
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у справі № 826/5844/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 18.03.2015 №7035-25 на суму 73 281,17 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 18.03.2015 №448/26-59-25-01-14.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, враховуючи, що податкова вимога від 18 березня 2015 року № 7035-25 та рішенням про опис майна у податкову заставу № 448/26-59-25-01-14, скасовані постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, яка набрала законної сили 25 червня 2015 року, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування Акту опису майна від 09 квітня 2015 року, у зв'язку з тим, що відпали обставини, що зумовлювали прийняття такого рішення.
У свою чергу, щодо позовних вимог про визнання протиправними дії із проведення опису майна і складання Акту опису майна від 09 квітня 2015 року, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Слід зазначити, що визнання протиправним та скасування Акту опису майна від 09 квітня 2015 року не свідчить про протиправність дій відповідача по проведенню та складанню такого Акту, оскільки в разі дотримання порядку, строків та умов проведення опису майна та складання відповідного Акту, дії відповідача є правомірними та не суперечать положенням Податкового кодексу України.
Відтак, враховуючи що на момент проведення опису майна позивача та складання Акту опису майна, рішення про опис майна у податкову заставу платника податків від 18 березня 2015 року № 448/26-59-25-01-14, на підставі якого відповідачем проводився опис майна, скасовано не було, а позивачем, у свою чергу, допущено податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу, порядок проведення опису контролюючим органом порушено не було, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дії із проведення опису майна і складання Акту опису майна від 09 квітня 2015 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» підлягає частковому задоволенню.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» задовольнити частково.
2. Скасування Акту опису майна Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 09 квітня 2015 року.
3. В решті позову відмовити.
4. Судові витрати в сумі 73,92 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя К.Ю. Гарник