ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2015 року 15:45 № 826/23350/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»
до
Київської міської митниці ДФС
про
визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №100250001/2015/000019/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано інший, а ніж основний, метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Надав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову в яких просив суд в задоволенні позову відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
11 березня 2015 між фірмою «Shandong Xiwang Sugar Industry Co., Ltd» (Китай) - Продавець і приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» - Покупець, укладено контракт № АС 150311-2 від 11.03.2015, згідно з яким продавець зобов'язується поставити і продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити фруктозу хімічно чисту (далі - товар) у кількості 25,00 тон за ціною 1040 дол. США/тону.
Загальна сума контракту становить 26 000,00 дол. США. Оплата проводиться на умовах 100 % передоплати.
Згідно декларації митної вартості № 100250001/2015/006072 від 03.06.2015 митна вартість товару заявлена Декларантом до митного оформлення, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за першим методом (за ціною договору).
Як вбачається з гр. 44 декларації митної вартості, для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору), декларантом були надані наступні документи:
- картка обліку особи, що здійснює операції з товарами;
- міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 0000539 від 28.05.2015;
- коносамент (Bill of Lading) № WMS15030528 від 12.04.2015;
- платіжне доручення № 178 від 30.04.2015 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг за №1505074 від
- 25.05.2015;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 11.03.2015;
- виписка з бухгалтерських документів за № 100 від 08.08.2014;
- виписка з бухгалтерських документів за № 482 від 31.10.2014;
- інвойс/рахунок № ACR150327-1 від 27.03.2015;
- пакувальний лист від 27.03.2015;
- рахунок-проформа № АС150311-2 від 11.03.2015;
- зовнішньоекономічний контракт № АС 150311-2 від 11.03.2015;
- сертифікат про походження товару загальної форми № 15С3723В0020/00051 від 10.04.2015;
- договір з перевізником № 04 від 25.03.2015;
- заявка № 04/2515 від 25.03.2015;
- інформація стосовно ціни з Інтернету від 27.05.2015;
- лист від перевізника від 03.03.2015;
- лист від перевізника від 02.06.2015;
- сертифікат якості виробника від 18.03.2015;
- копія митної декларації країни відправлення № 438020150800005624 від 09.04.2015.
03 червня 2015 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000019/2, яким митну вартість імпортованих товарів скориговано на рівні 1,1300 дол. США/одиницю. Митна вартість товарів визначена за методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі МД № 110080000/2014/106631 від 13.05.2015.
Копії МД № 110080000/2014/106631 від 13.05.2015 відповідачем до матеріалів справи не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення, а саме: 1) податкова накладна №100 від 08.08.2014 та податкова накладна № 482 від 31.10.2014 мають різні ціни на фруктозу для юридичних осіб на території України, але не містять достатньо даних щодо торгової марки, виробника товару, що унеможливлює ідентифікацію з даною поставкою; 2) пунктом 3.1 договору з перевізником № 04 від 25.03.2015 передбачено 100% передоплату за послуги перевезення вантажу, якщо інше не обумовлено сторонами і не відображено в заявці. Відповідно до заявки до зазначеного договору ніяких змін щодо порядку розрахунків не відображено. Доказів 100% передоплати до митного оформлення не надано.
Інших обставин визначення митної вартості за другорядним методом у графі 33 рішення не зазначено.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд встановив, що 03.06.2015 відповідач звернувся до позивача з повідомленням, в якому зазначив, що документи, які надані позивачем до митного оформлення разом з декларацією не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності: 1) у графі копії декларації країни відправлення № 438020150800005624 від 09.04.2015 міститься посилання на товаросупровідний документ № 603903045, який до митного оформлення не подавався; 2) посилання на контейнер MSKU2883610 у відповідача відсутні.
За таких обставин, відповідач запропонував позивачу надати протягом 10 днів: каталоги, специфікації; інформацію з біржових організації; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів; інші наявні у позивача документи.
Втім, зазначаючи про наявність в наданих позивачем документах ознак розбіжностей, відповідачем не прийнято до уваги наступного.
Так, товаросупровідний документ № 603903045, вказаний у копії декларації країни відправлення № 438020150800005624 є лінійним коносаментом, який складається безпосередньо при завантаженні судна разом з експортною декларацією, однак після відправлення судна лінійний коносамент змінюється на адресний, тобто той, який був фактично наданий при оформленні МД - WMS15030528.
Стосовно посилань відповідача на номер контейнера MSKU2883610, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу митного органу на те, що в документах Original Ocean Bill of Lading WMS15030528 (адресний коносамент), який, як встановлено вище, надавався до митного оформлення та в Інвойсі (а.с. 22 Том І) чітко ідентифіковано контейнер за № MSKU2883640. Отже, посилання митного органу на номер контейнера MSKU2883610 є безпідставними.
При цьому, підставою для митного оформлення імпортних товарів є інформація, що міститься в документах, визначених в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, чого відповідачем до уваги не прийнято.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про передчасність та безпідставність витребування у позивача додаткових документів, адже суд встановив відсутність в межах спірних правовідносин підстав для витребування додаткових документів, що визначені в ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Посилання відповідача в гр. 33 рішення про коригування митної вартості на відсутність під час митного оформлення документів, що підтверджують 100% передоплату за транспортні послуги суд вважає неправомірним, адже лист про витребування документів від 03.06.2015 № 3305 (а.с. 105 Том І) не містить в собі таких обставин, внаслідок чого позивач не знав і не міг знати, що на час прийняття рішення про коригування митної вартості у митного органу виникне сумнів в належності оплати транспортних послуг.
До того ж, в матеріалах справи наявна додаткова угода від 25.03.2015 до договору № 04 транспортного експедирування, згідно якої клієнт сплачує експедитору кошти протягом 30-ти календарних днів від дати виставлення рахунку за надані послуги. Згідно копії банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, позивач, на виконання умов додаткової угоди від 25.03.2015 до договору № 04, сплатив експедитору кошти за транспорті послуги в період з 17.06.2015 по 19.06.2015 на підставі відповідних рахунків.
Посилання контролюючого органу в гр. 33 рішення про коригування митної вартості на податкові накладні є недоречними в контексті ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості, а тому рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000019/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкоудванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень
Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №100250001/2015/000019/2 Київської міської митниці ДФС.
3. Стягнути судові витрати в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. на користь приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (код ЄДРПОУ 24744461) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.М. Кобилянський