ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" лютого 2012 р. Справа № 2a-144/12/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Круглій О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Коломиї та Коломийському районі до Відкритого акціонерного товариства «Будівельне управління»про стягнення боргу,
10.01.2012 року управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі звернулося з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «Будівельне управління»про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 867,62 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, згідно якого управління Пенсійного фонду в м.Коломиї та Коломийському районі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча в обох випадках був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив.
Згідно положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.
За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності подані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд дійшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, тому останні до задоволення не підлягають з огляду на нижчевикладене.
Згідно ч.2 Прикінцевих положень ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, підприємства, визначені статтею 1 ЗУ “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, зобов'язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.
Відповідно до п.6.4 р.6 вищевказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.8 р.6 Інструкції передбачено обов'язок підприємства щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Тобто відповідно до змісту зазначених нормативно-правових актів обов'язок щодо сплати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах виникає виключно у підприємств, яким надіслані повідомлення у відповідності до вимог п.6.4 р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Із системного аналізу положень даної норми Закону випливає взаємозв'язок між правом позивача на звернення до суду та обов'язком доказування обставин, якими він обгрунтовує позовні вимоги.
Таким чином у позивача по справі наявний процесуальний обов'язок доведення суду факту наявності у відповідача по справі заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі, заявленому до стягнення.
Проте свій процесуальний обов'язок управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі не виконало.
Так як вбачається з матеріалів справи в обгрунтування позовних вимог управлінням Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі надано суду розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхуванння” в частині пенсій, призначених відподно до п.»б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», направлений супровідним листом № 9887/04 від 19.10.2011 страхувальнику ВАТ «Коломийське будівельне управління», а також картку особового рахунку ВАТ «Коломийське будівельне управління»по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.12.2011 по 27.12.2011, згідно якої у даного підприємства наявна сума заборгованості в розмірі 867,62 грн. При цьому позивачем в адміністративному позові не зазначено обставин, які б підтверджували перехід зобов'язань страхувальника ВАТ «Коломийське будівельне управління»з відшкодуванню пільгових пенсій до відповідача по справі чи вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір. Жодних інших доказів на підтвердження своїх вимог позивачем суду не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.
Однак на переконання суду дані письмові докази не є належними в змісті положень КАС України, як такі, що не відносяться до відповідача, яким позивачем визначено ВАТ «Будівельне управління», а відтак не можуть мати стосунку до спірних правовідносин, які виникли між сторонами по справі з приводу відшкодування пільгових пенсій, а отже не містять інформації щодо предмету доказування.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 70 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Таким чином в порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність у ВАТ «Будівельне управління»заборгованості, яка підлягає до стягнення згідно даного позову.
На підставі наведеного суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовної вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі до ВАТ «Будівельне управління»про стягнення боргу по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 867,62 грн. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
.