ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" лютого 2012 р. Справа № 2a-120/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"
до відповідача: Івано-Франківського обласного центру зайнятості
про визнання протиправними дій, визнання недійсними п.3 акту № 87 від 20-21 грудня 2011 р. і акту № 3 від 21.12.2011 р., скасування штрафних санкцій,-
05.01.2012 року Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (надалі також позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості (надалі також відповідач) про визнання протиправними дій, визнання недійсними п.3 акту № 87 від 20-21 грудня 2011 р. і акту № 3 від 21.12.2011 р., скасування штрафних санкцій.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із прийняттям рішення про ліквідацію його структурного підрозділу, вивільнено працівника підприємства -ОСОБА_3. У відповідності до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»в межах десятиденного терміну направлено звітність про фактичне вивільнення ОСОБА_3, але перевіркою спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Івано-Франківського центру зайнятості встановлено порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки звітність зареєстрована у Монастириському центрі зайнятості 18.11.2011 року, тобто з порушенням десятиденного терміну. З врахуванням того, що отримання даної звітності відповідачем не є достатньою підставою для визначення дати відправлення такої звітності, просив суд постановити рішення, яким визнати протиправними дій інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Івано-Франківського центру зайнятості, визнати пункт 3 акту №87 від 20-21 грудня 2011 року і акт №1 від 21 грудня 2011 року такими, що не відповідають дійсності та скасувати штрафні санкції в сумі 28414,65 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі. Додатково, шляхом подання письмового пояснення, зазначила, що звітність про фактичне вивільнення працівників надіслано вчасно, а саме 26.10.2011 року, про що свідчить запис в журналі вихідної кореспонденції підприємства (а.с.75). Зазначила, що у зв'язку із відсутністю коштів на відправку рекомендованої кореспонденції секретарем підприємства вказана звітність направлялась простим поштовим відправленням шляхом вкидання в поштову скриньку. Також звернула увагу на те, що позивачем направлявся запит до Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», з метою отримання інформації щодо підтвердження направлення поштового відправлення, яке містило вищенаведену звітність. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмовому запереченні. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.06.2011 року адміністрацією державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»згідно з наказом «Про ліквідацію Деревообробного заводу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» №107-в від 01.06.2011 року прийнято рішення про ліквідацію з 1 жовтня 2011 року структурного підрозділу -Деревообробного заводу, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 26).
21 жовтня 2011 року відповідно до наказу «Про розірвання трудового договору»№201 від 18 жовтня 2011 року (а. с. 18) звільнено з роботи ОСОБА_3 (надалі також ОСОБА_3М.) -головного бухгалтера Деревообробного заводу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу Деревообробного заводу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»на підставі п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю.
В зв'язку із звільненням, ОСОБА_3 звернулася до Монастириського центру зайнятості з метою працевлаштування.
Оскільки до Монастирського центру зайнятості на момент звернення ОСОБА_3 не надходило звіту про фактичне вивільнення працівників, відповідачем направлено до Івано-Франківського міського центру зайнятості лист від 04.11.2011 року №05/1011 про відсутність звіту про фактичне вивільнення ОСОБА_3
В зв'язку з відсутністю звітності про фактичне вивільнення ОСОБА_3 у період з 20 по 21 грудня 2011 року головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення проводилась позапланова перевірка додержання законодавства про зайнятість населення відповідачем. За підсумками позапланової перевірки складено акт №3 від 21 грудня 2011 року (а. с. 21) та акт №87 від 20-21 грудня 2011 року, якими встановлено порушення п. 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме не надіслано звіту про фактичне вивільнення працівника до центру зайнятості за місцем реєстрації даного працівника.
Відповідно до п. 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Так, судом встановлено порушення п.5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», яке полягає в пропущенні позивачем десятиденного строку подання звітності про фактичне вивільнення ОСОБА_3 за місцем її реєстрації.
Твердження позивача, що ним відправлено звіт про фактичне вивільнення за формою № 4ПН (факт) ОСОБА_3 у Монастириський районний центр зайнятості 26.10.2011р. (а. с. 19) є безпідставними та спростовується відтиском поштового відділення, наявного на конверті відправлення з датою - 17.11.2011 року, отримане Монастириським районним центром зайнятості 18.11.2011 року (а.с.48,49).
Як підтверджується матеріалами справи в обґрунтування вчасності надсилання поштового відправлення позивачем надсилався запит до Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»про рух даного відправлення. Відповідно до листа Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»враховуючи, що вищеназвана звітність відправлялась простим поштовим відправленням, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документу та доставляється і вручається без розписки, відслідкувати час його відправлення і вручення є неможливим (а.с. 65). З огляду на дані обставини суд приходить до висновку, що звітність відправлено простим листом з метою приховання реальної дати відправки такого листа.
Суд звертає увагу на те, що при ознайомленні з журналом вихідної кореспонденції позивача, встановлено, що реєстрація даної звітності проведена шляхом дописання до номера вихідної кореспонденції літери «а», що ставить під сумнів проведення реєстрації звітності саме 26 жовтня 2011 року.
Крім цього, на противагу встановлених обставин у справі, які підтверджуються належними доказами, що не спростовані позивачем, запис про надіслання поштового відправлення, наявний в журналі вихідної кореспонденції підприємства не є достатнім доказом на підтвердження факту своєчасності подання звітності.
Відповідність нарахування штрафних санкцій, передбачених абз. 2 п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»підтверджується інформацією Івано-Франківського обласного центру зайнятості «Про розрахунок штрафу»від 02.02.2012 року №ОЦЗ-383-13/0/19-12 та Довідкою про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) №19 від 20 грудня 2011 року (а.с. 74). Річний заробіток ОСОБА_3 відповідно до вищеназваної довідки становить 28414,65 грн., що відповідає сумі застосованих штрафних санкцій.
Згідно з ч. 1 стаття 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 3 вищенаведеної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Івано-Франківський ліспромкомбінат»є необґрунтованими та спростовуються фактичними доказами, що містяться в матеріалах справи, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
Постанова складена в повному обсязі 08.02.2012 року.