Справа № 22-ц/793/1696/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
26 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5 , ОСОБА_6
з участю : відповідача ОСОБА_7 його представника ОСОБА_8, представників позивача ОСОБА_9 та ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_7 та Страхової компанії «Глобус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У лютому 2015 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 07 січня 2015 року ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по вул. Леніна в смт. Маньківка Черкаської області, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, за кермом якого перебував позивач.
Відповідно до проведеної працівниками міліції перевірки, ОСОБА_7 за порушення вимог Правил дорожнього руху України було притягнуто до адміністративної відповідальності та згідно з постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 30 січня 2015 року, яка була залишена без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого 2015 року, до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач зазначає, що факт наявності механічних пошкоджень транспортного засобу марки DACIA LOGAN підтверджено довідкою ВДАІ, складеної 07 січня 2015 року, а розмір завданої матеріальної шкоди в сумі 26 492 грн. 22 коп. встановлено висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 02 від 20 січня 2015 року.
У зв'язку з подіями, що склалися, ОСОБА_11 було завдано душевного болю, переживань від понесених матеріальних збитків та втрати сталого способу життя, чим спричинено моральну шкоду.
Оскільки заподіяна шкода йому відшкодована не була, то позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування за рахунок відповідача - ОСОБА_7 моральної шкоди, яку він оцінює у 5 000 гривень, матеріальної шкоди - в розмірі 27 542 грн. 22 коп. (з яких 26 492 грн. 22 коп. - матеріальний збиток в результаті ДТП, 1 050 грн. оплата послуг експерта) та судові витрати.
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2015 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача «Страхову компанію «Глобус».
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 27 542 грн. 22 коп., моральну шкоду в розмірі 2 000 грн., судовий збір в розмірі 295 грн. 42 коп. та за проведення автотоварознавчого дослідження кошти в розмірі 1 050 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_7, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи яку, зазначав, що судом в не повній мірі з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Оскільки відповідно до полісу № АІ/7337177 від 24 жовтня 2014 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діє в період з 25 жовтня 2014 року по 24 жовтня 2015 року, апелянт застрахував свою цивільно-правову відповідальність як водія транспортного засобу ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_3, тому саме страхова компанія має відшкодувати шкоду заподіяну позивачу.
Також ОСОБА_7 вказував на недопустимість автотоварознавчого дослідження як належного доказу. При цьому клопотання про призначення та проведення експертизи під час розгляду справи районним судом, сторонами не заявлялось, а висновок суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_12 проведено за заявою позивача в його особистих інтересах і без попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Апелянт не погоджується з визначенням розміру матеріальних відшкодувань до яких суд двічі зарахував оплату, пов'язану з проведення автотоварознавчого дослідження.
Крім того матеріали справи не містять доказів, якими б підтверджувалась заподіяна ОСОБА_11 моральна шкода, не проводилась експертиза для визначення психологічного стану та не було звернень до лікарів за допомогою.
Посилаючись на вказані порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_7 просив суд скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_11 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Визначаючи особу, яка має відшкодувати заподіяну позивачу шкоду, суд повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини. Але при цьому суд допустив неповноту розгляду і не врахував ту обставину, що відповідач ОСОБА_7 відповідно до полісу № АІ/7337177 від 24 жовтня 2014 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діє в період з 25 жовтня 2014 року по 24 жовтня 2015 року, застрахував свою цивільно-правову відповідальність як власника автомобіля НОМЕР_1. Як наслідок суд не перевірив чи звертався потерпілий ОСОБА_11 до СК «Глобус» за відшкодуванням заподіяної шкоди , оскільки відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
А, як було встановлено колегією суддів при апеляційному розгляді, СК «Глобус» після звернення ОСОБА_11 з заявою про виплату йому страхового відшкодування у визначений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк здійснило повне відшкодування заподіяної з вини ОСОБА_7 майнової шкоди, про що свідчить виписка з рахунку ОСОБА_11
Тому ,за таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача ОСОБА_11 з відповідача ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 27542грн.22 коп. - є помилковим і таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і дослідженим судом доказам.
Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Отже, враховуючи, що суд першої інстанції, при неповному з'ясуванні обставин , що мають значення для справи, невірно оцінив надані сторонами доказами рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року належить змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 майнової шкоди в розмірі 27542грн.22 коп. і в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.
Відповідно до норм ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тому, враховуючи, що підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 майнової шкоди в розмірі 27542грн.22 коп. не має і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні даних позовних вимог, то й визначений судом першої інстанції розмір судових витрат також підлягає до зменшення з 1345грн. 42коп. до 243грн.60коп.
Зокрема не має підстав для відшкодування ОСОБА_11 1 050 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження ,оскільки воно було проведено на доведення вимог у задоволенні яких належить відмовити.Також підлягає до зменшення визначений судом розмір витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду з 295грн.42коп. до 243грн.60коп., які підлягають до стягнення при задоволенні решти позовних вимог, оскільки в іншій частині рішення суду є законним і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Зокрема, встановивши, що з вини ОСОБА_7 сталася дорожньо-транспортна пригода , внаслідок якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_11, і що при цьому відповідач перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд дійшов до правильного висновку про заподіяння ОСОБА_11 крім майнової, ще й моральної шкоди.
На підставі ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст. 56 Конституції України та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, суд першої інстанції, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача та інші обставин, що мають істотне значення, мотивовано визначив 2000 грн., як суму необхідну для відшкодування понесеної моральної шкоди.
І підстав для її зменшення чи для повної відмови в стягненні моральної шкоди, про що вказував відповідач в апеляційні скарзі, колегія суддів не вбачає.
Як не має підстав для стягнення визначеної судом моральної шкоди й з СК «Глобус», оскільки: по-перше ОСОБА_7 при вчиненні ДТП керував автомобілем в стані алкогольного сп'янінні і дана шкода була заподіяна саме з його вини, а по-друге відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. А в даному випадку моральна шкода пов'язана з пошкодженням майна позивача та перенесеним стресом внаслідок ДТП за участю п'яного водія ОСОБА_7
Частиною 1 ст.308 ЦПК України передбачено , що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а ч.2 ст.308 ЦПК України передбачає також, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Тому, за встановлених обставин, апеляційну скаргу в частині ухвалення судом рішення по відкодуванні моральної шкоди належить відхилити, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 218,303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року - задовольнити частково .
Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_7 та Страхової компанії «Глобус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - змінити.
В частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 майнової шкоди в розмірі 27542грн.22 коп. рішення суду скасувати і в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.
Зменшити визначений судом першої інстанції розмір судових витрат з 1345грн. 42коп. до 243грн.60коп.
У решті рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2015 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :