справа № 208/3788/15-ц
№ провадження 2/208/1581/15
Іменем України
16 липня 2015 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпродзержинської міської Ради, треті особи: Виконавчий комітет Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
У травні 2015 року до Заводського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, але згодом уточнила свої вимоги і звернулась з позовом до Територіальної громади Дніпродзержинської міської Ради, треті особи: Виконавчий комітет Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу ОСОБА_2 в якому просила суд визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на гараж розташований за адресою: м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області вул.. Арсенічева, 78, який залишився після померлого 14 листопада 2014 року ОСОБА_3.
У своєму позові позивач зазначив, що вона, 15 листопада 2014 року помер її чоловік ОСОБА_3, з яким вона перебувала у шлюбі з 10 листопада 2014 року на підставі свідоцтва про шлюб серії І-КИ №296696 від 10.11.2014р. 03 жовтня 2014 року ОСОБА_3 склав Заповіт, посвідчений секретарем виконкому Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі 03.10.2014р. за № 333, у відповідності до умов якого він заповідав їй все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право. На день смерті спадкодавцю ОСОБА_3 належало наступне нерухоме майно: гараж, розташований за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Арсенічева, 78. Відповідно до оціночного акту, виданого 16 квітня 1984 року Дніпродзержинським БТІ, гараж має наступні технічні характеристики: фундамент бетонний, стіни із шлакоблоку, загальна площа 24,8 кв. м, висота 2,65 м, в гаражі є підвал та оглядова яма. Вказаний гараж ОСОБА_3 побудував у 1983 році для зберігання в ньому власного автомобіля НОМЕР_1. Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 15.11.2014 року ОСОБА_3, на підставі якої була заведена спадкова справа №25/2014, але 21 травня 2015 року нотаріус винесла постанову, якою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 15.11.2014 року ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно (гараж). Відповідно до заповіту позивач є єдиним спадкоємцем нерухомого майна - вказаного гаражу, що належав ОСОБА_3, вона у передбачений законом термін, бажаючи прийняти спадщину, надала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, але, як з'ясувалося в результаті оформлення спадщини правовстановлюючі документи на нерухоме майно (гараж) спадкодавцем ОСОБА_3 втрачені, що позбавляє позивачку можливості отримати спадщину та визнати своє право власності на спадкове нерухоме майно, у зв'язку з цим їй рекомендовано звернутися до суду за вирішенням цього питання, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи без застосування технічних засобів.
Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, судова повістка - виклик, разом з позовною заявою та з усіма додатками направлена відповідачеві на останню відому адресу розташування і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України
Судом досліджені докази по справі:
- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;
Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який уклала 10 листопада 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КИ №296696 від 10.11.2014р.
З матеріалів справи вбачається, що чоловікові позивачки ОСОБА_3 було видано 25.07.1984 року дозвіл № 97, відділом комунального господарства Заводського району, на службову будівлю всередині двору будівництво гаражу № 78 по вул. Арсенічева в м. Дніпродзержинську, цей гараж було збудовано в 1984 році, про що свідчить технічний план на гараж та оціночний акт завершеного будівництва гаражу.
Як вбачається зі свідоцтва серії І-КИ № 600981 про смерть, 15 листопада 2014 року чоловік позивачки - ОСОБА_3 помер, свідоцтво було видано 17 листопада 2014 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ДМУЮ у Дніпропетровській області та зроблено актовий запис № 1275.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2014 року ОСОБА_3 склав Заповіт, посвідчений секретарем виконкому Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі 03.10.2014р. за № 333, у відповідності до умов якого він заповідав їй все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право
Як встановлено в судовому засіданні, після смерті чоловіка позивачка звернулася до нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво на спадщину після смерті чоловіка, але 21 травня 2015 року нотаріус винесла постанову, якою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на гараж та рекомендовано звернутися до суду за вирішенням цього питання.
Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття не проживав постійно із спадкоємцем, може подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. Причиною відсутності у спадкодавця, реєстрації прав власності на зазначене майно, стало не вчинення ним своєчасно (за життя) юридично значимих та необхідних для цього дій, що не може бути перешкодою у реєстрації права власності на це майно на теперішній час за позивачкою, як його спадкоємцею.
Відповідно до вимог ст.316-319 ЦК України - право власності - це врегульовані законом суспільні відносини, щодо воло¬діння, користування і розпорядження майном. Власникові належить право воло¬діння, користування та розпорядження своїм майном.
Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайно¬вого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтере¬сів може бути визнання права, що зазначено ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається на¬бутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набут¬тя права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про ви¬знання права його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним, що прописано ст. 41 Конституції України.
У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виник¬нення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення сулу.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності зі ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем першої черги і те, що померлий склав заповіт на ім'я позивачки, суд вважає за можливим визнати право власності в порядку спадкування за заповітом, після померлого 15 листопада 2014 року ОСОБА_3, на гараж який розташований за адресою м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області вул. Арсенічева, 78, загальною площею 24,8 кв.м., який залишився після смерті померлого 15 листопада 2014 року ОСОБА_3 за позивачкою в цілому.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 8, 16, 316-319, 328, 357, 370, 372, 392, 1216, 1222, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 76-77, 152, 169, 197, 209, 212, 214, 215, 224-227 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпродзержинської міської Ради, треті особи: Виконавчий комітет Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на гараж який розташований за адресою м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області вул. Арсенічева, 78, загальною площею 24,8 кв.м., який залишився після смерті, померлого 15 листопада 2014 року, ОСОБА_3.
Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.
Суддя Ричка С. О.