Справа № 162/1482/15-ц
Провадження № 2/162/270/2015
(заочне)
30 листопада 2015 року селище Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,
з участю секретаря Оласюк Л.П.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
05 жовтня 2015 року до Любешівського районного суду із позовом звернулася ОСОБА_1. Просить ухвалити рішення, яким розірвати її шлюб з ОСОБА_2. Свої вимоги мотивує тим, що стосунки між подружжям не склались, проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. За таких обставин вважає недоцільним подальше збереження шлюбу.
Позивач в судове засідання 30 листопада 2015 року не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала. Проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи. Про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких клопотань суду не подавав.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі -- ЦПК).
На підставі частини 2 статті 197 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 30 листопада 2015 року не здійснювалось.
Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 19 січня 2001 року у Луцькому відділі РАГСу Волинської області, про що зроблено актовий запис № 18.
У подружжя народилось двоє дітей.
Позивач настоює на розірванні шлюбу.
Відповідно до частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України (далі - СК) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 2 статті 112 СК визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи обґрунтування позову, суд вважає, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позов слід задовольнити.
Згідно з частиною 1 статті 88 ЦПК понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", частини 2 статті 115 СК рішення після набрання ним законної сили слід надіслати у відділ ДРАЦСу реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відповідної відмітки в актовому записі про шлюб.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 197, 209, 213-215, 224 ЦПК, на підставі статей 24, 112, 115 СК, статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 січня 2001 року у Луцькому відділі РАГСу Волинської області, актовий запис № 18, -- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок документально підтверджених судових витрат.
Копію рішення після набрання ним законної сили скерувати у відділ ДРАЦСу реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відповідної відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук