Справа № 2а- 1106/10/2070
30 березня 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі прокурора - Бєлашова А.М.,
представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Борівського району Харківській області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства "Борова- Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
Прокурор Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ЗАТ «Борова-Агро» про стягнення адміністративно-господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 15561,86 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на підприємстві відповідача у 2008 році норматив для працевлаштування інвалідів складав 2 робочих місця. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, на вказаному підприємстві у 2008 році працював один інвалід. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2008 рік становив 14336,36 грн. Крім того, відповідачу за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня в сумі 1221,20 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій становить 15561,86 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що підприємство виконало всі передбачені діючим законодавством заходи по працевлаштуванню інвалідів. Просив суд залишити позовні вимоги без задоволення.
Вислухавши пояснення прокурора та представників сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно звітності наданої до Фонду соціального захисту інвалідів середньооблікова численність штатних працівників облікового складу ЗАТ «Борова-Агро»у 2008 році становить 44 особи.
Згідно звіту форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2008 рік, наданого ЗАТ «Борова-Агро»середньооблікова численність інвалідів -штатних працівників складає 2 особи, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях -2 особи. Проте один з інвалідів, працюючих на підприємстві отримав інвалідність 21.08.2008р.
За не зайняті робочі місця позивачем ЗАТ «Борова-Агро»нараховані адміністративно-господарські санкції в сумі 15561,86 грн., які відповідач повинен був сплатити до 15 квітня поточного року.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно звітів про наявність вакансій станом на 22 січня 2008 року, 20 березня 2008 року, 27 травня 2008 року, 05 червня 2008 року, 07 липня 2008р., 27 серпня 2008 року, 25 вересня 2008 року, 14 жовтня 2008року, 12 листопада 2008 року, 12 грудня 2008 року поданих ЗАТ «Борова-Агро»до Борівського районного центру зайнятості Харківської області, відповідач повідомляв службу зайнятості про наявність вакантних робочих місць для окремих категорій громадян, тобто інвалідів.
Таким чином, із звітів відповідача станом на 2008 роки вбачається, що ЗАТ «Борова-Агро»належним чином, відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу в направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до листів Борівського РЦЗ від 28.01.2010 року № 52, від 18.03.2010 № 172 ЗАТ «Борова-Агро»протягом 2008 року надавало вакансії для осіб з обмеженою працездатністю щомісячно, окрім лютого та квітня. За період з 01.01.2008р. по 30.04.2008р. на обліку центру зайнятості особи з обмеженими фізичними можливостями, які відповідають вимогам вакансій за професійно-кваліфікаційним складом, наданих відповідачем за ф.3-ПН не перебували.
Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
Згідно ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону.
Позивачем не надано до суду доказів щодо направлення для працевлаштування державної службою зайнятості на підприємство інвалідів або щодо звернення інваліда безпосередньо на підприємство та відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів.
Крім того, суд зазначає, що, відповідно до інформації Борівського РЦЗ у період з 01.01.2008р. по 30.04.2008р. професійний склад інвалідів, які перебували на обліку служби зайнятості, не відповідали вимогам вакансій ЗАТ «Борова-Агро», тому на дане підприємство служба зайнятості не мала можливості направляти інвалідів для працевлаштування, проте мала інформацію про наявність вільних робочих місць для інвалідів.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.
Однак відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2008 році відсутні.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
Відповідно до п. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову прокурора Борівського району Харківській області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства "Борова-Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.