Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2015 р.Справа № 922/5976/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Космі К.І.
розглянувши справу
за позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про розірвання договору
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Міністерство оборони України звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір про закупівлю товарів за державні кошти №343/3/69 від 17.06.15р. укладений з ФОП ОСОБА_1. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 11.11.15р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання 24.11.15р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.
Представник відповідача в судове засідання 24.11.15р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 11.11.15р. сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.11.15р., яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем зазначеної ухвали 18.11.15р., а отже відповідач мав достатньо часу підготувати відзив на позовну заяву та надати витребувані судом документи.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.
Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника інженерних військ - начальника Центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від Міністерства оборони України від 06.06.2015 року № 220/451/д з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем з іншої було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 343/3/69 від 17.06.2015 року (Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Відповідач зобов'язується у термін до 50 календарних днів з дати підписання Договору (06.08.2015) поставити Замовнику деревину необроблену (02.20.1) (пиловик сосновий діаметром 24-28 см та довжиною 3-4 м), у асортименті, кількості та за цінами зазначеними в Специфікації постачання товарів, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити товар.
У пункті 5.1 Договору визначено, що постачання товарів здійснюється з дати підписання Договору Відповідачем впродовж 50 календарних днів.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом - Кодекс) зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пунктів 6.3.1 та 6.3.2. Договору Відповідач повинен забезпечити його виконання та поставку товарів у встановлені строки.
Згідно з актами приймання - передавання товару від 20.07.2015 № 1 та № 2 було поставлено 980 м. куб. деревини на суму 1 029 000,00 грн. Відповідно, не було поставлено - 1520 м. куб. на суму 1 596 000,00 грн.
Згідно з пунктом 7.1 Договору сторони беруть на себе зобов'язання неухильно виконувати всі умови цього Договору. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи значне порушення істотних умов Договору у відповідності до пункту 6.2.1. Договору 22.10.2015, Постачальнику було направлено пропозицію щодо розірвання Договору за домовленістю сторін. Однак, на цей час відповіді щодо можливості розірвання Договору у позасудовому порядку від Відповідача не надходило.
Пунктом 10.3. Договору визначено, що умовами припинення (розірвання) Договору є в тому числі взаємна домовленість сторін та рішення суду.
Оскільки розірвати договір за взаємною домовленістю Відповідач не погодився, а освоєння коштів для закупівлі лісоматеріалів є важливим елементом забезпечення життєдіяльності військ, в тому числі і в зоні проведення антитерористичної операції, вищенаведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зважаючи на вищевикладене позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував виконання ним договору належним чином, суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання договору у зв'язку з порушенням істотних його умов, законними, правомірними та обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем, тому такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 526, 598, 610-612, 651 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 180, 188, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати Договір про закупівлю товарів за державні кошти №343/3/69 від 17.06.15 року, укладений між Міністерством Оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, Код ЄДРПОУ 00034022, Банк одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві МФО банку одержувача - 820172 р/р 31251207418611) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 АКІБ "УКРСИББАНК" м. Харків МФО 351005 р/р НОМЕР_2 Інд. податковий номер НОМЕР_1).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 АКІБ "УКРСИББАНК" м. Харків МФО 351005 р/р НОМЕР_2 Інд. податковий номер НОМЕР_1) на користь Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, Код ЄДРПОУ 00034022, Банк одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві МФО банку одержувача - 820172 р/р 31251207418611) витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.11.2015 р.
Суддя Л.В. Шарко