ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.11.2015Справа №910/25022/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про відшкодування шкоди в розмірі 10 521,50 грн.
Суддя Андреїшина І.О.
У судовому засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 10 521,50 грн., в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.01.2015 р. о 09 год.00 хв. в м. Олександрія по вул. Сталінграда за участю транспортних засобів «МАЗ», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ТОВ «Компанія Систем», та транспортного засобу «МАЗ» державний номер НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова-відповідальність якого застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», згідно з полісом ОСЦПВ № АІ/1781635, що належить ТОВ «Унікредит Лізинг».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/25022/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Через відділ діловодства суду 06.10.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та 27.10.2015 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 28.10.2015 р. представник позивача надав суду оригінали документів, для огляду в судовому засіданні.
Представник відповідача в судове засідання 28.10.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.09.2015 р., яке підтверджує отримання відповідачем 28.09.2015 р. ухвали про порушення провадження у справі.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 28.10.2015 р. розгляд справи відклав та призначив на 25.11.2015 р.; зобов'язав сторін надати суду певні документи та пояснення.
24.11.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача, які залучено до матеріалів справи.
Представники сторін у судове засідання 25.11.2015 р. не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників зазначених учасників судового процесу.
У судовому засіданні 25.11.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
03.11.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ТОВ «Компанія Система» (страхувальник) був укладений договір № 2337736/05АВ добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», за умовами якого застраховано ризики, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля марки «МАЗ», державний номер НОМЕР_1.
За вказаним договором страхова сума - 1 700 464,99 грн.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
29.01.2015 р. о 09 год.00 хв. в м. Олександрія по вул. Сталінграда сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «МАЗ», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ТОВ «Компанія Систем», та транспортного засобу «МАЗ» державний номер НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова-відповідальність якого застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», згідно з полісом ОСЦПВ № АІ/1781635, що належить ТОВ «Унікредит Лізинг», що підтверджується довідкою № 57006432 УДАІ ГУ МВС України (копія в матеріалах справи).
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль марки «МАЗ», державний номер НОМЕР_1, зазнав пошкоджень.
Згідно з довідкою № 57006432 УДАІ ГУ МВС України, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2, і його вина встановлена постановою Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 11.03.2015 р. у справі № 404/1131/15-п № 3/404/423/15.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
05.02.2015 р. було складено акт огляду транспортного засобу «МАЗ», державний номер НОМЕР_1.
15.03.2015 р. СПД «ОСОБА_3» складено звіт про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу № 10/03/15, згідно з якими вартість майнової шкоди складає 11 983,26 грн.
У відповідності до рахунку ФОП ОСОБА_4 № 13/02-2015 від 13.02.2015 р. та ремонтної калькуляції за системою Audatex, пошкоджений автомобіль страхувальника потребував виконання відновлювально-ремонтних робіт на загальну суму 18 312,00 грн.
Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 р. у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.
03.03.2015 р. позивачем було складено страховий акт № 1.003.15.01255/VESKO5235, згідно з яким сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 11 031,50 грн.
На виконання умов договору страхування, позивачем було сплачено страхове відшкодування страхувальнику ТОВ «Компанія Систем» в сумі 11 031,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 161 346 від 05.03.2015 р. (копія в матеріалах справи).
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У відповідності до полісу ПАТ «НАСК «Оранта» № АІ/1781635 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «МАЗ» державний номер НОМЕР_2.
Враховуючи наведене, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до господарського суду з даним позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення 10 521 ,50 грн. (11 031,50 грн. страхове відшкодування, сплачене позивачем страхувальнику -- 510,00 грн. сума франшизи = 10 521,50 грн.) матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка була відшкодована позивачем страхувальнику.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ» державний номер НОМЕР_2, зокрема, до відповідача у даній справі - ПАТ «НАСК «Оранта».
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1781635 встановлена франшиза у розмірі 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджувався з розрахунком позивача, посилаючись на те, що у звіті № 10/03/15 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику КТЗ, коефіцієнт фізмчного зносу становить 0,56. Ез - величина фізичного зносу складової (15), у зв'язку з чим вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу, враховуючи складові згідно звіту становлять Сврз=4 478,50+1 975,00+5 505,5 (1-0,56)=9 315,92 грн. таким чином, відповідач погоджується з сумою матеріальної шкоди у розмірі 8 805,92 грн.
Господарський суд зауважує, що чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 р. у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.
Крім того, у підтвердження понесених витрат позивач надав суду платіжне доручення № 161 346 від 05.03.2015 р. (копія в матеріалах справи).
Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суми завданої шкоди в розмірі 10 521,50 грн. підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вулиця Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 521 (десять тисяч п'ятсот двадцять одну) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 30.11.2015 р.
Суддя І.О. Андреїшина