Справа № 276/1262/15-ц
Провадження по справі №2/276/514/15
27 листопада 2015 року смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Мельника М.Л.
секретаря Ігнатенко О.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
про
стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 08.09.2015 р. між ним та відповідачем було укладено договір позики, у відповідності до якого він передав відповідачу грошову позику в розмірі 7700 доларів США зі строком повернення не пізніше 18.09.2015 року. Позика була надана для особистих потреб. Укладення договору позики підтверджується письмовим договором та розпискою відповідача від 08 вересня 2015 року, що відповідає вимогам п. 2 ст. 1047 ЦК України.
Позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь 169400 гривень заборгованості, згідно договору позики та 3 % від суми заборгованості за кожний день просрочки за користування чужими грошима від простроченої суми по договору позики в розмірі 15246 гривень та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та дав пояснення по суті заявленого позову.
Відповідач будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи про що свідчить розписка про вручення судової повістки, в судове засідання не прибув, причину неявки суд не повідомив.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 203 ч. 3 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1048 ч. 1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
- 2 -
В судовому засіданні встановлено, що 08.09.2015 року в м. Житомирі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики у письмовій формі відповідно до якого відповідач позичив у позивача гроші в сумі 7700 доларів США що станом на 08.09.2015 року становить 169000 гривень з терміном повернення до 18.09.2015 року. До підписаного сторонами договору позики відповідач написав розписку 08.09.2015 року, якою відтвердив отримання від позивача грошей в сумі 7700 доларів США. Договором позики передбачено, що у випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцеві штраф у розмірі 3% від суми заборгованості,яка залишилася за кожний день прострочення.
З договору позики та розписки від 08.09.2015 року слідує, що відповідач після підписання договору вказану суму грошей отримала. У визначений договором позики строк, тобто не пізніше 18.09.2015 року відповідач позивачу гроші не повернув та до даного часу свої зобов'язання по поверненню коштів не виконав.
Виходячи із змісту договору позики слідує, що сторони укладаючи договір позики домовились, що відповідач зобов'язався повернути гроші в сумі 7770 доларів США не пізніше 18.09.2015 року. Так, як до даного часу борг не повернуто, суд на день прийняття рішення проводить розрахунок суми боргу відповідно до умов договору з урахуванням курсу долара до гривні на час подачі позову до суду виходячи із заявлених позовних вимог.
Станом на 23.09.2015 року курс долара США до гривні становить: 100 дол. США =2173.85 грн.
Тому сума боргу за договором позики становить: 7770 доларів США х 2173,85 грн. = 167386,45 грн.
Також суд стягує з відповідача на користь позивача 3 % від простроченої суми борг за три дні прострочення, тобто в межах заявлених позовних вимог що становить:
167386,45 грн :100 х 3 % х З дні = 15064,78 грн.,
де: 167386,45 грн - прострочена сума боргу;
3 - кількість прострочених днів;
Тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 167386,45 + 15064,78 грн = 182451,23 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору виходячи із суми задоволення позовних вимог,що становить1824,51грн.
Керуючись ст.ст 208, 212- 215, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 203, 1047,1048,1049 ЦК України, суд-
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 року народження, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 182451,23 гривень заборгованість за договором позики від 08 вересня 2015 року та судові витрати по справі в сумі 1824,51 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Володарсько-Волинського районного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: /підпис/
Копія вірна.
Суддя: М.Л. Мельник