61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
24.11.2015 Справа № 905/2604/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
простягнення 1289,38 грн
за участю представників:
від позивачане з'явились
від відповідачане з'явились
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 3114,10 грн, 3% річних у розмірі 43,77 грн, пені у розмірі 638,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 606,66 грн.
23.11.2015 до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку зі сплатою відповідачем всієї суми основної заборгованості, позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 638,95 грн, 3% річних в розмірі 43,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 606,66 грн.
В судовому засіданні 24.11.2015 судом прийнято вказану заяву до розгляду та позовні вимоги розглядаються в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 23.11.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 1211 від 01.01.2009, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року та з вересня 2014 по квітень 2015 року, яка погашена відповідачем під час розгляду справи. У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати, позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.
Місцезнаходженням відповідача є: 84500, АДРЕСА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялась відповідачу за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд Донецької області
01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (енергопостачальна організація, виконавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач) підписано договір про постачання теплової енергії № 1211 (далі - Договір).
Сторонами неодноразово підписувались додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни до Договору.
За умовами вказаного Договору виконавець приймає на себе зобов'язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних обсягах для об'єктів, перерахованих у Додатку № 1 до Договору, опалювальною площею 8,20 кв.м і опалювальним об'ємом 40,78 куб.м, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів та у строки, що передбачені даним Договором.
Відповідно до п. 11.1 Договору даний Договір вступає в силу з дня підписання і діє до 30.04.2012.
Згідно з п. 11.4 Договору Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані відповідачем доказів припинення дії Договору не надано.
Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення дії Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово було продовжено на наступні роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.
У відповідності з п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 14.10.2011 облік теплової енергії здійснюється за допомогою приладу обліку. За відсутності приладу обліку або його несправності, кількість теплової енергії, що постачається споживачу, визначається виконавцем розрахунковим способом (Додаток №2). При цьому розрахункова кількість тепла не заперечується.
На виконання умов договору, позивачем у період з 13.11.2013 по 04.04.2014 та з 21.10.2014 по 15.04.2015 подано теплову енергію до об'єктів відповідача, що підтверджується актами підключення опалення та актами відключення опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.
З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єкту споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за спожиту теплову енергію проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цінами).
Оплату за послуги надані теплопостачальною організацією споживач здійснює щомісячно згідно платіжних документів, що пред'являються виконавцем в порядку, встановленому законодавством України, протягом трьох банківських днів після їх пред'явлення (п. 6.3 Договору).
Позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії рахунків №12111213 від 31.12.2013 на суму 291,13 грн, № 12110114 від 31.01.2014 на суму 295,31грн, №12110214 від 28.02.2014 на суму 225,25 грн, №12110314 від 31.03.2014 на суму 153,30 грн, №12110414 від 04.04.2014 на суму 26,94 грн, №12111014 від 31.10.2014 на суму 95,26 грн, №12111114 від 30.11.2014 на суму 292,40, №12111214 від 31.12.2014 на суму 414,68 грн, №12110115 від 31.01.2015 на суму 422,86 грн, №12110215 від 28.02.2015 на суму 353,69 грн, №12110315 від 31.03.2015 на суму 414,92 грн, №12110415 від 15.04.2015 на суму 128,36 грн, а всього на загальну суму 3114,10 грн.
На вказаних рахунках міститься підпис відповідача про їх отримання, а рахунки №12111214 від 31.12.2014, №12110315 від 31.03.2015, №12110415 від 15.04.2015 були надіслані відповідачу поштою.
Крім того, в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, з жовтня 2014 року по лютий 2015 року, які підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою. Акти приймання-передачі теплової енергії за березень-квітень 2015 року були надіслані відповідачу поштою 28.05.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язання за Договором виконав не належним чином, за поставлену теплову енергію за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по квітень 2015 року розрахувався несвоєчасно, перерахувавши позивачу кошти за поставлену теплову енергію у загальній сумі 3114,10 грн лише після звернення позивача за даним позовом до суду, а саме: 02.11.2015.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати теплової енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 638,95 грн, 3% річних у розмірі 43,77 грн та інфляційні втрати у сумі 606,66 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.10 Договору у разі несвоєчасних розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки, а також невірно визначено строк настання платежу за отриману теплову енергію у лютому 2014 року та лютому 2015 року.
За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 633,71 грн, а розмір 3% річних становить 43,75 грн.
В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних задоволенню не підлягають, у зв'язку їх з безпідставністю.
Інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 606,66 грн за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що відповідач сплатив суму основного боргу після звернення позивача до суду з позовом, судовий збір в цій частині також покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84502, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена, 41, ідентифікаційний код 34776960) пеню у розмірі 633 (шістсот тридцять три) грн 71 коп., 3% річних у розмірі 43 (сорок три) грн 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 606 (шістсот шість) грн 66 коп. та судовий збір у розмірі 1216 (одна тисяча двісті шістнадцять) грн 54 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Повне рішення складено: 27.11.2015
Суддя М.В. Сажнева