61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
17.11.2015 Справа № 905/2488/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовомПублічного акціонерного товариства «Аграрний фонд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агроінвест»
простягнення 152 357,00 грн
за участю представників:
від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю
від відповідачане з'явились
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агроінвест» про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 112070,00 грн та 24% процентів річних за користування коштами у розмірі 40287,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 370 Ф від 17.03.2014 в частині своєчасної поставки товару.
Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.
Місцезнаходженням відповідача є: 83096, Донецька обл., Ясинуватський район, с.Кам'янка, вул. Свободи, 1Б, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 17.11.2015 № 7-14-557 та інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257 D7E002C3293) пересилання поштових відправлень до/з міста обласного значення Донецьк тимчасово не здійснюється.
Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними роздруківками.
Крім того, ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення були надіслані та розміщені на офіційному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» в мережі Інтернет.
Телефонограми відповідачу судом не вдалося передати, у зв'язку з відсутністю зв'язку з абонентом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області
17.03.2014 між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агроінвест» (постачальник, відповідач) підписано біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №370Ф (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору постачальник передає покупцю у власність товар: жито 1 клас, (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п.1.1 Договору).
Згідно з п.9.2 Договору даний договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації та Аграрній біржі.
Договір зареєстровано аграрною біржею 17.03.2014.
Строк дії договору: з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2. Договору - до повного виконання сторонами зобов'язання за цим договором (п. 9.5 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору сума попередньої оплати за цим договором складає 70 відсотків вартості обсягу товару, виходячи з мінімальної - інтервенції ціни на момент укладення Договору і становить 112070,00 грн у тому числі ПДВ 18678,33 грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з п. 4.1 Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору покупець протягом п'яти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених п. 2.5 цього договору перераховує на поточний рахунок постачальника першу частину попередньої оплати, яка дорівнює 50% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання договору і становить 80050,00 грн у тому числі ПДВ 13341,67 грн.
Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття посівів після початку вегетації, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 32020,00 грн у тому числі ПДВ 5336,67 грн.
У п. 2.5 Договору визначені документи на підставі яких покупець здійснює попередню оплату:
- платіжне доручення про сплату страхового внеску з відміткою страхової компанії;
- акт огляду посівів сільськогосподарських культур;
- рахунок-фактура.
Позивачем до матеріалів справи надано копії договору № МН/АГ-14№0068КВ страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур від 17.03.2014, з додатками, платіжного доручення про сплату страхового платежу №1237 від 18.03.2014 у розмірі 5603,50грн, акту огляду посівів сільськогосподарських культур від 04.04.2014.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме у відповідності з умовами Договору здійснив попередню оплату товару на суму 112070,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 875 від 24.03.2014 на суму 80050,00 грн та банківською випискою з рахунку від 15.04.2014 на суму 32020,00 грн.
Згідно з п. 2.2. Договору однією з істотних умов цього договору є укладення сторонами нотаріально посвідченого договору застави зерна майбутнього врожаю або зерна, що перебуває у власності постачальника (усі витрати, що пов'язані із укладенням та нотаріальним посвідченням договору застави несе постачальник).
18.03.2014 між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агроінвест» (заставодавець) укладено договір застави зерна за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №365 Ф від 17.03.2014.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем у письмових поясненнях, позивач не звертав стягнення на зерно, що є в заставі згідно договору застави та не вчиняв виконавчий надпис на заставне зерно відповідача.
Згідно з п.1.2 Договору термін поставки: до 1 жовтня 2014 року включно.
Як зазначає позивач, відповідач товар у строк передбачений Договором, не поставив, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення № 03/92 від 17.01.2015, в якому вимагав передати у власність зерно, або повернути суму попередньої оплати та сплатити 24% річних на суму попередньої оплати.
У зв'язку з неможливістю станом на січень 2015 року здійснення відправки поштової кореспонденції до с. Кам'янка Ясинуватського району Донецької області, позивач розмістив відповідне оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 16 за 29.01.2015, в якому вимагав від відповідача передати у власність зерно за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №365 Ф від 17.03.2014, або повернути суму попередньої оплати та сплатити 24% річних на суму попередньої оплати.
ОСОБА_1 станом на теперішній час відповідач свої зобов'язання не виконав, товар у строк не поставив, кошти на вимогу позивача не повернув.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з п. 7.5 Договору, якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплат товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.
У разі пред'явлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати постачальник зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату у сумі визначеній п. 3.1 Договору.
Статтями 611, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Судом встановлено, що умовами Договору сторонами чітко погоджений строк, протягом якого відповідач зобов'язаний поставити позивачу товар, а саме до 01.10.2014.
Позивач попередню оплату здійснив 24.03.2014 та 15.04.2014 на загальну суму 112070,00грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач товар не поставив.
За таких обставин, згідно вказаних норм закону та положень Договору у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №370Ф, яка була розміщена в газеті «Урядовий кур'єр» № 16 за 29.01.2015, у зв'язку з неможливістю здійснення відправки поштової кореспонденції до с. Кам'янка Ясинуватського району Донецької області.
Відповідач станом на теперішній час кошти не повернув.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 112070,00 грн підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 24% річних за користування коштами у розмірі 40287,30 грн.
Відповідно до положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України - це плата за користування чужими коштами.
Як зазначено у п. 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.
У п. 7.5 Договору сторонами погоджено, що у разі пред'явлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати постачальник зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів повернути на поточний рахунок покупцю попередню оплату у суму визначеній підпунктом 3.1. цього договору та додатково сплати на користь покупця проценти у розмірі 24% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця.
Оскільки факт непоставки відповідачем товару та неповернення суми отриманої попередньої оплати встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, а Договором передбачена сплата процентів за користування чужими грошовими коштами та погоджено їх розмір, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24% за користування грошовими коштами є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агроінвест» (83096, Донецька обл., Ясинуватський район, с. Кам'янка, вул. Свободи, 1Б, ідентифікаційний код 35740825) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880) суму попередньої оплати у розмірі 112070 (сто дванадцять тисяч сімдесят) грн 00 коп, 24% проценти за користування грошовими коштами у розмірі 40287 (сорок тисяч двісті вісімдесят сім) грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн 36 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Повне рішення складено: 23.11.2015
Суддя М.В. Сажнева