Справа: № 760/18946/15-а
27 листопада 2015 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Хрімлі О.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Київська міська митниця Державної фіскальної служби України, не погоджуючись з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог, звернулася з апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 187 КАС України, апеляційна скарга подається у письмовій формі.
В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; 4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; 5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; 6) перелік матеріалів, які додаються.
В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.
До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 090,00 грн.).
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 218,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2015 року.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) - 820019, Рахунок отримувача - 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Згідно з Листом Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18 січня 2012 року встановлено, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0669/10000/15 від 06 жовтня 2015 року, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 191 350,77 грн., та про закриття провадження у справі про порушення митних правил № 0669/10000/15 від 06 жовтня 2015 року.
Таким чином, звернена до суду вимога про скасування постанови у справі про порушення митних правил є майновою, а вимога про закриття провадження у справі про порушення митних правил № 0669/10000/15 від 06 жовтня 2015 року - немайновою.
Судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду з 01 вересня 2015 року підлягає сплаті апелянтом, з урахуванням об'єднання у позовній заяві вимог майнового та немайнового характеру, у розмірі 2 640,77 ((1 913,50 * 110 %) + (487,20 * 110 %)) грн.
Водночас, в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору через відсутність відповідного фінансування, проте не додає жодних доказів на підтвердження наведених обставин.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з викладеним, апелянту необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції, або ж надати належні документи, які б свідчили про неспроможність його оплати для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом не додано оригіналу документу про сплату судового збору чи за наявності пільг щодо його сплати - відповідних доказів.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року залишити без руху.
Надати апелянту 5-денний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: О.Г. Хрімлі