Справа № 826/12139/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
26 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.
за участю: секретаря судового засідання Нечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріусу Шевчук Зої Миколаївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Шевчук Зої Миколаївни, третя особа ПАТ "Альфа-Банк" про зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки запис в Державному реєстрі іпотек № 11919640 від 02/12/2011 щодо квартири №2, яка розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, та виключити вказаний запис з Державного реєстру іпотек.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року позов задоволено частково - скасовано запис в Державному реєстрі іпотек № 11919640 від 02/12/2011 щодо квартири №2, яка розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з вказаним рішенням третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити скаргу третьої особи без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У зв'язку із цим, колегія суддів звертає увагу, що за наслідками розгляду апеляційної скарги третьої особи, рішення окружного суду в частині, що ним не оскаржена, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2009 року ОСОБА_2 придбала за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1
24 листопада 2009 року проведено державну реєстрацію прав власника на дану квартиру Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що видано Реєстраційне посвідчення № 0015897, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ситницькою Т.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.2009 р. № 1060 та записано в реєстрову книгу за реєстровим № 9921.
Згідно з доводами позивача, у вересні 2013 року вона вирішила продати вказану квартиру і під час оформлення договору у нотаріуса дізналась про наявність заборони на відчуження майна, накладеної нотаріусом Шевчук З.М. за заявою ПАТ "Альфа-Банк", а також про наявність арешту майна.
Поряд із цим, 02.12.2011 приватним нотаріусом Шевчук З.М. на підставі листа ПАТ "Альфа-Банк" № 88138-68 від 22.11.2011, накладено заборону на нерухоме майно, зареєстровану під номером №11919640, тип обтяження: іпотека (власником квартири зазначено ОСОБА_5).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача, виходячи з такого.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1 та 2 ч. 2 ст. 9 цього Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Порядок здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за змістом частин 1 та 12 якої державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.
Перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено у п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі за текстом - Порядок № 868).
Згідно з ч.4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Пунктом 2 Порядку № 868, передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, що обрані заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії. У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.
З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2011 приватним нотаріусом Шевчук З.М. на підставі листа ПАТ "Альфа-Банк" № 88138-68 від 22.11.2011, накладено заборону на нерухоме майно, зареєстровану під номером №11919640, тип обтяження: іпотека (власником квартири зазначено ОСОБА_5).
Дослідуючи обставини внесення такого запису, судовою колегією встановлено, що 02.04.2008 року між ЗАТ «Альфа Банк» (в подальшому ПАТ «Альфа Банк»), та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 800003540, за умовами якого ПАТ «Альфа Банк» надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 7 805 700,00 грн., а ОСОБА_5 зобов'язався в строки та на умовах передбачених кредитним договором погашати заборгованість за кредитом та сплачувати відсотки за користуванням кредитними коштами.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, між ЗАТ «Альфа Банк», та ОСОБА_5 02.04.2008 року укладено іпотечний договір № 800003540-И, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 02.04.2008, за умовами якого ОСОБА_5 передав у іпотеку майнові права на об'єкт будівництва АДРЕСА_3, з наступними характеристиками квартира № 2, поверх 1, кількість кімнат 1. загальною проектною площею 40.88 кв.м.
Приватним нотаріусом КМНО Шевчук З.М. при посвідченні іпотечного договору було накладено заборону на відчуження й зазначеної квартири.
У 2011 році стосовно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу, пізніше 21.11.2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 12012000000000052.
Згідно з доводами апелянта, у лютому 2015 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ПАТ «Альфа Банк» дізналося, що майнові права за Договором дольової участі у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_3 в Шевченківському районі міста Києва від 11.01.2006 року № Б-1-2 на об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1, з наступними характеристиками квартира № 2, поверх 1, кількість кімнат І, загальною проектною площею 40.88 кв. м, були відчужені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6, про що свідчать договір відступлення права вимоги від 03.06.2008 та акт прийому-передачі квартири від 03.06.2008.
У відповідності до договору відступлення права вимоги від 03.06.2008 року, ОСОБА_5 уступив ОСОБА_6 майнові права за Договором дольової участі у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_3 в Шевченківському районі міста Києва від 11.01.2006 року № Б-1-2 на об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1, з наступними характеристиками квартира № 2, поверх 1. кількість кімнат 1. загальною проектною площею 40,88 кв. м, які на момент уступки права вимоги знаходились в іпотеці у ПАТ «Альфа Банк».
З цього приводу, видаються небезпідставними посилання представника позивача на ту обставину, що з моменту укладення цього договору майнові права ОСОБА_5 по договору іпотеки припинилися 03 червня 2008 року.
07.02.2008 розпорядженням Шевченківської РДА у м. Києві № 124, у зв'язку з введенням в експлуатацію, новозбудованому житловому будинку АДРЕСА_3 у Шевченківському районі міста Києва, присвоєно поштову адресу: м. Київ, АДРЕСА_1.
У відповідності до акту прийому-передачі квартири від 03.06.2008 року, укладеним між ТОВ «Центр Енергогаз України» (код за ЄДРПОУ 32305870) та ОСОБА_6, було здійснено передачу ОСОБА_6 квартири, яка розташована за адресою: 04086, м. Київ. АДРЕСА_1, загальною площею 40,80 кв. м. Також ОСОБА_6 була видана довідка про інвестування 100% загальної площі об'єкту дольової участі, а саме за квартиру № 2, загальною площею 40.80 кв. м. за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1. Після цього, ОСОБА_6 звернулась до ГУ житлового забезпечення КМДА та на підставі зазначених вище документів, здійснила реєстрацію права власності.
29.07.2009 головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.
В подальшому, ОСОБА_7 22.10.2009 року уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири № 2. загальною площею 40.80 кв. м. за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3., на підставі якого позивач зареєструвала право власності на зазначену вище квартиру, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 0015897 від 24.11.2009 року.
Таким чином, на переконання апелянта, ОСОБА_2 придбала квартиру, майнові права на яку на час придбання знаходились в іпотеці у ПАТ «Альфа Банк».
Однак, суд звертає увагу, що, як свідчать матеріали справи, позивач вступала у правовідносини щодо вже зареєстрованого права власності на квартиру, набувши право на майно, а не майнові права, що вказує на неможливість обтяження її майнових прав записом про іпотеку зі сторони банку.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що заборону на нерухоме майно, зареєстровану під номером №11919640 приватним нотаріусом Шевчук З.М. було накладено 02.12.2011 року, водночас зазначений договір іпотеки укладено в 2008 році, хоча в силу наведених вище положень, такий запис міг бути здійснений виключно одночасно з укладенням договору, при цьому позивач небезпідставно зауважив, що нотаріусом внесено запис про іпотеку майна, хоча іпотечний договір укладено щодо майнових прав.
Більше того, наявний витяг про реєстрацію заборони відчуження майнових прав від 2008 року, дає підстави для висновку, що нотаріус був обізнаний відносно того, що заставлено саме майнові права ОСОБА_5
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.12.2014 у справі №761/27791/14-ц встановлено, що спірне нерухоме майно належить Позивачці з 2009 року, а не ОСОБА_5. Вказане рішення набуло законної сили і повністю виконане. Позов ОСОБА_2 - задоволено та звільнено з-під арешту квартиру №2, яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 запис про що внесений до Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна за №11375284 від 12.07.2011 на підставі постанови слідчого ГСУ МВС України Любезнікова Д.О.
Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014 року по справі №826/796/14, позов ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Гриценко Людмили Леонідівни № 8061383 від 18 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язано Головне управління юстиції у місті Києві здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру № 2, що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, за ОСОБА_2.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014 року у справі №826/796/14 встановлено, що ОСОБА_2 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві відповідно до чинного на момент укладення договору купівлі-продажу квартири порядку (станом на жовтень 2009 року).
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.02.2015 року за номером ВП №45760224, якою припинено чинність арешту майна та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Поряд з іншим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на лист ПАТ "Альфа-Банк" № 88138-68 від 22.11.2011, на підставі якого приватним нотаріусом Шевчук З.М. 02.12.2011 накладено заборону на нерухоме майно, зареєстровану під номером №11919640.
Зі змісту цього листа вбачається, що банк просив нотаріуса внести квартиру АДРЕСА_1 до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також до державного реєстру іпотек.
На час внесення спірного запису був чинним Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410.
Згідно з пунктами 6 та 7 цього Порядку внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.
У разі, коли іпотекодержателем за іпотечним договором виступає кілька осіб, повідомлення може бути надіслано однією з них за взаємною домовленістю.
Під час подання повідомлення іпотекодержатель пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність.
До повідомлення додається засвідчена в установленому порядку копія іпотечного договору чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації) та документ про внесення плати за державну реєстрацію іпотек, реєстрацію заставної (у разі коли іпотекодержатель разом з державною реєстрацією обтяження нерухомого майна іпотекою подає її для державної реєстрації).
У повідомленні зазначаються: 1) відомості про іпотекодавця (майнового поручителя), іпотекодержателя, а також боржника за основним зобов'язанням, якщо він не є іпотекодавцем: 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основного зобов'язання; 4) строк виконання основного зобов'язання в повному обсязі; 5) посилання на випуск заставної або її відсутність.
Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості, що не зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку.
Виходячи зі змісту листа ПАТ "Альфа-Банк" № 88138-68 від 22.11.2011, апеляційним судом встановлено відсутність надання зазначених вище передбачених Порядком документів, позаяк власне у листі не вказано, що до нього нотаріусу надавалися додатки.
Крім того, матеріалами не підтверджується виконання вимоги Порядку, за якою під час подання повідомлення іпотекодержатель пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність.
Така ж вимога закріплена Порядком і при державній реєстрації відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна.
При цьому, за змістом пункту 10 Порядку визначено підстави, за яких реєстратор зобов'язаний відмовити у внесенні запису до Реєстру, зокрема до таких віднесено: 1) у повідомленні відсутні або наведено не повністю чи з виправленням відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку; 2) іпотекодержатель не пред'явив паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність; 3) до повідомлення не додано копію іпотечного договору, засвідчену в установленому порядку, чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації); 4) відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; 5) плату внесено не в повному обсязі.
Отже, у нотаріуса, крім іншого, були підстави для відмови у здійсненні запису до Реєстру.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний запис внесено до Державного реєстру іпотек всупереч вимог Порядку та із недотриманням його положень.
Підсумовуючи все викладене вище, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування запису в Державному реєстрі іпотек № 11919640 від 02/12/2011 щодо квартири №2, яка розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Колегія суддів звертає увагу, що за наслідками розгляду апеляційної скарги третьої особи рішення суду першої інстанції в частині, що ним не оскаржена, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом. Сторонами постанова окружного суду не оскаржена.
Оскільки в частині відмови у задоволенні позову постанова сторонами не оскаржена, а також зважаючи на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові Пленуму від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з пунктом 13.1 якої апеляційний суд не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення, колегія суддів не надає правової оцінки висновкам суду в цій частині позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріусу Шевчук Зої Миколаївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2015 року
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Ключкович В.Ю.