Справа: № 359/7467/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Борець Є.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
26 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.
за участю: секретаря судового засідання Нечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію,
Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області, в якому просила суд:
визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області по факту відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 встановленої чинним законодавством державної пенсії в розмірі не меншому за 6 мінімальних пенсій за віком щомісячно з часу звернення;
визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області по факту відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 встановленої чинним законодавством додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком щомісячно з часу звернення;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_2 встановлену чинним законодавством державну пенсію в розмірі не меншому за 6 мінімальних пенсій за віком щомісячно з часу звернення;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_2 встановлену чинним законодавством додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком щомісячно з часу звернення;
допустити негайне виконання рішення суду по справі у зв'язку з реальними інфляційними втратами вартості грошових коштів відповідно до вимог от. 256 КАС України.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких пенсійний орган просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову районного суду - без змін.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача, має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, їй призначено пенсію як інваліду ІІІ групи, захворювання якої пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копіями відповідних посвідчень та вкладки.
Судом також установлено, що управлінням Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області здійснюється нарахування та виплата позивачеві державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, передбачених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року.
30.05.2015 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила надати роздруківку всіх пенсійних виплат, які здійснені відповідачем з 01.01.2015 із зазначенням складових таких виплат. Також просила повідомити про причини порушення пенсійним органом вимог статей 19,20 Конституції України.
Відповідач листом від 30.05.2015 №7051/06 повідомив ОСОБА_2, що нарахування та виплата їй пенсії здійснюються відповідно та на підставі чинного законодавства України.
Позивач, посилаючись на те, що державна та додаткова пенсія протиправно виплачуються їй відповідачем у меншому розмірі, ніж встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими відповідні виплати мають становити не менше 6 мінімальних заробітних плат та 50% мінімальної пенсії за віком, звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком, виходячи з такого.
Положеннями ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, другим абзацом п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», який набрав чинності 1 січня 2015 року, установлено, що норми і положення, в тому числі, статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, а саме у третьому пункті його резолютивної частини, дано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Крім того, Європейський суд з прав людини в ухвалі від 3 червня 2014 року у справі «Великода проти України» (Заява № 43331/12), зазначив, що навіть припускаючи, що зміни та доповнення до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становили втручання у право заявниці на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу, Суд нагадує, що перша та найважливіша вимога цього положення полягає у тому, що будь-яке втручання з боку державних органів влади у мирне володіння майном має бути законним та має переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання має також бути обґрунтовано пропорційним переслідуваній меті.
Іншими словами, має зберігатися «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи. У цій справі немає доказів того, що відповідні зміни до Закону України про державний бюджет України не були внесені відповідно до законної процедури, а за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними. Суд доходить висновку, що вони відповідали вимозі щодо законності за статтею 1 Першого протоколу. Суд також не може дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції (п. 26 та 27 ухвали ЄСПЛ від 3 червня 2014 року).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, наведені вище норми дають підстави для висновку, що у 2015 році виплати, передбачені, зокрема статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у спірний період здійснено нарахування та виплату позивачеві державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, що свідчить про відсутність протиправності у діях пенсійного органу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію - залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2015 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Ключкович В.Ю.