Справа: № 825/3264/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
25 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про скасування рішення,
ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ( далі - відповідач ) про скасування наказу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 25.08.2015 р. № 30-ОД про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації на прибудову та веранду до будинку за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, АДРЕСА_1, яка була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 27.09.2012 р. за № ЧГ18212175963.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.09.2012 р. позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області ( далі - Інспекція ) з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: прибудови «А-1» та веранди «А-1» за адресою: Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, АДРЕСА_1.
Зазначена декларація була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області 27.09.2012 р. за № ЧГ 18212175963.
13.08.2015 р. до Інспекції надійшла заява ОСОБА_3, в якій повідомлялось про відсутність у ОСОБА_2 (замовника) документа, що посвідчує його право власності або користування земельною ділянкою, на якій збудовано об'єкт, вказаний у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованій Інспекцією 27.09.2012 р. за № ЧГ 18212175963, а також про відсутність згоди ОСОБА_3, яка є співвласницею цього об'єкту і земельної ділянки, на прийняття його в експлуатацію.
На підставі зазначеної заяви Інспекцією було проведено повторну перевірку узгодження даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованій Інспекцією 27.09.2012 р. за № ЧГ 18212175963, та документації, поданої разом з нею.
У ході такої перевірки, обставини щодо недостовірності відомостей, зазначених позивачем у декларації від 27.09.2012 р. за № ЧГ 18212175963 про наявність у нього права власності чи користування земельною ділянкою, на якій збудовані об'єкти будівництва підтвердились.
Так, у п. 7 вказаної декларації позивачем було зазначено документом, який посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою: державний акт на право приватної власності на землю від 10.02.2000 р. № НОМЕР_1.
Відповідно до вказаного державного акту право приватної власності на землю надано ОСОБА_4.
Земельна ділянка, на якій позивачем збудовані об'єкти, вказані в декларації від 27.09.2012 р. № ЧГ 18212175963, у власності позивача не перебувала.
25.08.2015 р. відповідачем було прийнято наказ № 30-ОД про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації на прибудову та веранду до будинку за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, АДРЕСА_1, яка була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області від 27.09.2012 р. за № ЧГ18212175963, про що позивача повідомлено листом від 26.08.2015 р. № 40-1025-1.20/2-3/1118.
Вважаючи такий наказ протиправним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 р. №79, та виходив з того, що на дату реєстрації декларації інформація, яка була в ній зазначена не відповідала дійсності, а саме: земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Новгород-Сіверському Чернігівської обл. не перебувала у власності позивача, а отже, відповідач був зобов'язаний скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27.09.2012 р. № ЧГ18212175963.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон № 3038-VI ), Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 р. № 91, який був чинним момент звернення позивача до відповідача із декларацією про готовність об'єкта до експлуатації та станом на день її реєстрації Інспекцією ( далі - Порядок № 91 ), Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 р. № 79 ( далі - Порядок № 79 ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. N 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Пунктом 3.2 Порядку № 91 передбачено, що замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації.
Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).
Згідно з п. 3.3, 3.4, 3.5 Порядку № 91 інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає протягом тридцяти днів з дати їх подання рішення про реєстрацію декларації або її повернення.
Дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.
Замовник відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності від 20.11.2012 р. № 5496-VI до Закону № 3038-VI було внесено зміни, зокрема його доповнено ст. 39-1, відповідно до якої, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до п. 13 Порядку № 79 реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасована: у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними в декларації), наведених у зареєстрованій декларації.
Отже, до 20.11.2012 р. законодавством у галузі містобудівної діяльності було регламентовано порядок здійснення реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації органами архітектурно-будівельного контролю, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний був первісно здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених замовником у декларації, та їх відповідність поданій документації і лише після цього приймати відповідне рішення про реєстрацію або про повернення декларації замовнику.
При цьому, тільки після внесення змін до Закону № 3038-VI, а саме його доповнення статтею 39-1, тобто після 20.11.2012 р., органам архітектурно-будівельного контролю було надано повноваження скасовувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зокрема у разі виявлення недостовірних даних, наведених у раніше зареєстрованій декларації.
Разом з тим, у відповідності до наведеного вище конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі та його офіційного тлумачення Конституційним Судом України, дія зазначеної законодавчої норми ст. 39-1 Закону № 3038-VI не може поширюватися на правовідносини, які існували або виникли до набрання нею чинності, тобто до 20.11.2015 р.
Аналогічний правовий підхід викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2014 року № К/800/66014/13 у справі № 826/12750/13-а.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно державний акт на право приватної власності на землю від 10.02.2000 р. № НОМЕР_1, зазначений позивачем у п. 7 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27.09.2012 р. № ЧГ18212175963 як документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, видано на ім'я іншої особи - ОСОБА_4, і така земельна ділянка у спадщину позивачу на підставі свідоцтва про спадщину, на яке він посилається у своїй апеляційній скарзі / а.с. 11 /, не передавалась.
Водночас, станом на момент здійснення відповідачем реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧГ18212175963, тобто 27.09.2012 р., стаття 39-1 Закону № 3038-VI ще не була прийнята законодавцем і жодним іншим нормативно-правовим актом не було регламентовано повноваження Інспекції скасовувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а навпаки - було передбачено зовсім інший порядок перевірки Інспекцією достовірності даних, зазначених замовником у такій декларації, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний був виконати таку перевірку до прийняття рішення про реєстрацію декларації і повернути заявнику декларацію в разі виявлення її недоліків.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що при прийнятті наказу від 25.08.2015 р. № 30-ОД про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27.09.2012 р. № ЧГ18212175963, відповідачем було порушено вимоги ст. 58 Конституції України, а отже, такий наказ є протиправним і підлягає скасуванню.
Водночас, позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом було заявлено лише позовні вимоги про скасування такого наказу. Тож, враховуючи вищевикладене та приписи ч. 2 ст. 11 і п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, для здійснення повного і всебічного захисту прав та законних інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межа позовних вимог та визнати протиправним і скасувати наказ управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 25.08.2015 р. № 30-ОД «Про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
З огляду на це, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову, а судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 25.08.2015 р. № 30-ЩД «Про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 26.11.2015 р.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.