29 жовтня 2015 рокусправа № 206вр-15/804/7995/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадення у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Днпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 206вр-15/804/7995/14 за адміністративним позовом першого заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон» про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон» про відстрочку виконання рішення суду було задоволено та відстрочено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року на 12 календарних місяців.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року скасувати та прийняти судове рішення, в задоволенні заяви про відстрочення виконання ріщення суду відмовити.
Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що ТОВ «Дніпробетон» не надало жодних доказів неможливості виконання рішення суду, що в свою чергу свідчить про безпідставність задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року адміністративний позов першого заступника Прокурора м. Дніпрпоетровська в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було задоволено та стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон» заборгованість по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 144437.21 грн.
15.04.2015 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява від ТОВ «Дніпробетон» про відстрочення виконання зазначеної постанови суду на 12 календарних місяців у зв'язку з перебуванням підприємства у скрутному фінансовому становищі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року зазначена заява була задоволена.
Задовольняючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що перебування Позивача у скрутному фінансовому становищі підтверджується належними документами, які підтверджують факт ускладнення виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Положеннями ч.1 ст.263 КАС України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відстрочення виконання рішення суду за своєю правовою природою є перенесенням його виконання на більш пізній час у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб. Відстрочення виконання - це пільга для того, хто повинен виконати рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить відстрочити виконання судового рішення у зв'язку з відсутністю грошових коштів та перебуванням всього майна у заставі банку.
На підтвердження факту перебування у важкому фінансовому стані, підприємством було надано до суду звіт про фінансовий стан підприємства на 31.12.2014 року, звіт про фінансові результати за 2014 рік, розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості та розшифровку собівартості реалізованої продукції.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені довідки та розшифровки належним чином не обґрунтовують наявність обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду, оскільки в них не відображена інформація про зміни, що відбулися в бік погіршення фінансового стану підприємства та не відображають дані про можливість підприємства чи її відсутність розплатитися з боргами.
Так, з метою повного та всебічного розгляду справи, судом апеляційної інстанції засобами факсового та поштового зв'язку був надісланий на адресу ТОВ «Дніпробетон» запит про надання належним чином завірених копій документів про рух коштів на рахунках підприємства за 2015 рік та довідку про залишок грошових коштів на них за період з 18.08.2014 року по 15.04.2015 року.
Однак, станом на 29.10.2015 року від підприємства жодних документів та пояснень не надходило.
Отже, виходячи з того, що підприємством в даному випадку не було надано до суду документів, які б належним чином підтверджували факт його перебування в скрутному фінансовому становищі та відсутності реальної можливості виконати грошове зобов'язання, визначене постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним можливість задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року була винесена з порушенням приписів чинного процесуального законодавства, що свідчить про необхідність її скасування та відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон».
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року у справі № 206вр-15/804/7995/14 - скасувати та прийняти нову.
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон» про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна