29 жовтня 2015 рокусправа № 804/7313/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року у справі № 804/7313/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання неправомірною бездіяльність, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу № 804/7313/15 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що випадки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю передбачено ЦК України та іншими законодавчими актами, де позовна давність на вимоги про відшкодування шкоди не розповсюджується.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що адміністративний позов подано після закінчення встановленого ст. 181 КАС України строку звернення до суду. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду Позивачем надано не було.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ст.101 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно зі ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Положеннями ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що строк на подання адміністративного позову є процесуальним строком, який у випадку оскарження дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлюється у межах 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. При цьому, у разі його пропущення строку на звернення до суду, він може бути подовжений, за умови наявності поважних підстав його пропуску. У разі відсутності підстав для подовження строку на подання адміністративного позову, суд залишає позов без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є бездіяльність державних виконавчих служб областей України, які підпорядковуються Державній виконавчій службі України щодо виконання вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.07.2004 року по справі №1-21/04-2004 року, що в свою чергу свідчить про необхідність застосування до них строків звернення до суду, які визначені ст.181 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, Позивач дізналась про порушення своїх прав в кінці 2014 року, а звернулася до суду 09.06.2015 року, що підтверджується штемпелем Дніпропетровського окружного адміністративного суду на її позовній заяві.
Зазначена обставина, на думку суду першої інстанції, свідчить про пропущення ОСОБА_1 10 денного строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність державної виконавчої служби та як наслідок необхідності залишення її адміністративного позову без розгляду.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень є видом пасивної поведінки та має триваючий характер.
В даному випадку, як свідчать матеріали справи, невиконання державними виконавчими службами вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.07.2004 року по справі №1-21/04-2004 року має тривалий характер, що свідчить про можливість систематичного порушення прав Позивача шляхом вчинення відповідної бездіяльності.
Отже, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку Позивачем не був пропущений строк звернення до суду, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для залишення її позову без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року у справі № 804/7313/15 - скасувати.
Матеріали справи № 804/7313/15 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна