29 жовтня 2015 рокусправа № 173/1396/15-а (2-а/173/38/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 року у справі №173/1396/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в якому просив:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення за 2015 рік, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії у розмірах менших, ніж передбачено ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати управління провести нарахування та виплату недоплаченої суми за щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року;
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що дії Відповідача по нарахуванню та виплаті разової грошової допомоги на оздоровлення у 2015 році у розмірі меншому, ніж визначено ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
ОСОБА_1 не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ої категорії.
08.06.2015 року Позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок його щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у відповідності з п.3 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Листом від 01.07.2015 року №1466 Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації зазначило, що щорічна разова грошова допомога на оздоровлення виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року у розмірі 100.00 грн., що в свою чергу свідчить про безпідставність перерахунку пенсії на підставі п.3 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись із зазначеним рішенням управління, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Правомірність зобов'язання провести нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що управлінням у 2015 році була нарахована та сплачена щорічна разова допомога на оздоровлення у розмірі 100.00 грн., що відповідає приписам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями ст.48 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника. Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Згідно п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік: норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами), Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами), статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами), виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями п.1 постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі 100.00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем за 2015 рік було здійснено нарахування Позивачу щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 100.00 гривень, що безпосередньо кореспондується з приписами чинного законодавства.
Отже, управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації при здійсненні виплат щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначенні чинним законодавством.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні .
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 року у справі №173/1396/15-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законої сили через пять днів з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко