про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
26 листопада 2015 року №810/5504/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «Гребінківський машинобудівний завод» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Гребінківський машинобудівний завод» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
Публічне акціонерне товариство «Гребінківський машинобудівний завод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 №0004222202, №0004232202, №0004242202.
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом встановлення заборони Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснювати стягнення на виконання податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 №0004222202, №0004232202, №0004242202.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що не зважаючи на подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 №0004222202, №0004232202, №0004242202, податковий орган має можливість здійснити стягнення визначених ними суми грошових зобов'язань. Водночас, стягнення відповідних сум, за переконанням позивача, зробить неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.
З огляду на положення статей 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 26.11.2015 судове засідання з розгляду даного клопотання призначено на 26.11.2015 о 17 год. 00 хв.
Зважаючи на те, що статтею 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено скорочені строки для вирішення питання про забезпечення позову, суд на підставі статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України застосував винятковий засіб надсилання особам, які беруть участь у справі, судових повідомлень - факсом або засобами телефонного зв'язку.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про зміст ухвали та дату, час та місце судового засідання повідомлені засобами телефонного зв'язку.
Враховуючи положення частини третьої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні, не перешкоджає розгляду таких питань, судом прийнято рішення про розгляд клопотання про забезпечення позову за відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеної правової норми вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд звертає увагу позивача, що згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 податкового кодексу України України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст. 95 ПК України).
Таким чином, звернення позивача до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень свідчить про неузгодження визначених сум грошових зобов'язань та, відповідно, про відсутність податкового боргу, неможливість звернення до суду контролюючих органів з позовом про стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим суд не вбачає наявності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Крім того, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення податковим органом дій, спрямованих на стягнення суми грошового зобов'язання, яку визначено оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем до клопотання про забезпечення позову не надано.
За таких обставин суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Гребінківський машинобудівний завод» про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.