копія
27 листопада 2015 р. Справа № 804/10571/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 4037,47 грн
18.08.2015 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекціям. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суму заборгованості у розмірі 4037,47 грн.
Позов обґрунтований тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 має податковий борг у розмірі 4037,47 грн., що утворився в результаті несплати самостійно задекларованих податковою декларацією боргу за результатами річного декларування після отримання доходу від продажу об'єктів нерухомого та/або рухомого майна у сумі 80 000,00 грн.
Ухвалою суду від 19.08.2015 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі.
Ухвалою суду від 11.11.2015 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 27.11.2015 року замінено первісного відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 на належного відповідача - фізичну особу ОСОБА_4.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином; у матеріалах справи міститься клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки обставини неявки у судове засідання судом не визнано поважними; суд також врахував скорочені строки розгляду і вирішення справи встановлені у статті 122 КАС України та наявне клопотання самого відповідача про розгляд справи без його участі.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекціїм. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській областіяк платник податків.
Відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, копія якої міститься у матеріалах справи.
У вказаній податковій декларації відповідач зазначив дохід, які підлягає оподаткуванню, у розмірі 80 000,00 грн., який отримано відповідачем від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна та/або рухомого майна.
У розділі 5 податкової декларації відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з ПДФО у розмірі 4037,47 грн.
У матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу Ѕ частки квартири від 30.05.2013 року, який укладено між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_6, у відповідності до якого відповідач продав Ѕ частину квартири.
Відповідачем також надано суду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2013 року № 4150948, у відповідності до якого ОСОБА_5 є власником Ѕ частки квартири згідно договору купівлі-продажу від 30.05.2013 року.
У п.2.1 вказаного вище договору вказана ціна купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна 80 000,00 грн.
Таким чином, відповідач у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік зазначив саме дохід від продажу об'єкту вказаного вище нерухомого майна.
Позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем доходу у розмірі 80 000,00 грн. від продажу іншого об'єкту нерухомого майна відмінного від того, який вказаний у договорі купівлі-продажу частки квартири.
У матеріалах справи міститься копія квитанції банківської установи від 30.05.2013 року, з якої вбачається, що відповідач перерахував до бюджету податок від продажу об'єкта нерухомого майна у розмірі 4037,47 грн.
Згідно із п. 172.5 ст. 172, пп. 168.4.5 "б" п. 168.4 ст. 168 ПК України особа, що продає (обмінює) з іншою фізичною особою нерухомість, самостійно визначає та сплачує суму податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету через банківські установи до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Крім того, фізична особа у випадках, визначених IV розділом ПК України, несе відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету (пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 ПК України) .
Водночас, фізична особа зобов'язана відобразити дохід від відчуження нерухомого майна у річній податковій декларації та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити зазначену в ній (за наявністю) суму податкового зобов'язання.
Згідно із пп. 14.1.156 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у т.ч. податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Оскільки для сплати податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомого майна у ст. 172 ПК України не встановлено конкретного строку, а визначено, що податок має бути сплачений до нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу, то в такому разі самостійно визначена фізичною особою сума податку не є її податковим зобов'язанням і тому на таку суму податку не розповсюджуються вимоги пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 України.
Враховуючи наведене, фізична особа, що укладає угоду купівлі-продажу (міни) нерухомості з іншою фізичною особою, може сплачувати податок до бюджету за місцем нотаріального посвідчення такої угоди (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) до нотаріального посвідчення такої угоди через банківські установи.
Аналогічна позиція викладена у листі Державної податкової адміністрації України від 22.03.2011 року № 2800/Л/17-0714 «Про розгляд листа (щодо оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єкта нерухомого майна)».
Згідно п.53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
За вказаних обставин відповідач вправі сплатити податок до бюджету за місцем нотаріального посвідчення такої угоди (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) до нотаріального посвідчення такої угоди через банківські установи, що останнім і було зроблено.
Оскільки, відповідачем надано суду належні докази сплати податкового боргу у повному обсязі, то суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2015 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.11.2015 року Суддя З оригіналом згідно ОСОБА_1 ОСОБА_1