Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" листопада 2015 р.Справа № 922/227/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Семенов О.Є.
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", м. Харків, 3. Корпорації "Укренергоінжиніринг", м. Київ, 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашинобудівельне виробництво", м. Харків, 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ "Енергомаш", м.Харків.
про стягнення коштів в розмірі 37462814,13 грн.
за участю представників сторін:
Представник позивача - ОСОБА_2, дов. від 05.11.2013р.;
Представник відповідача 1 - ОСОБА_1 (ліквідатор).
Представник відповідача 2 - ОСОБА_1, дов. від 03.11.2014 року.
Представник відповідачів 3 -5 - не з'явились.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків; другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", м. Харків, м. Харків; третього відповідача - Корпорації "Укренергоінжиніринг", м. Київ; четвертого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашинобудівельне виробництво", м. Харків; пятого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ "Енергомаш", м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 37462814,13 грн., з яких: 26500000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5618368,10 грн. - відсотки за користування кредитом, 56350,97 грн. - комісія за управління кредитом, 5288095,06 грн. - пеня. Підставою для звернення до господарського суду стало порушення першим та другим відповідачами умов генеральної кредитної угоди № 68111N4 від 21.07.2011р., в рамках якої було укладено кредитний договір № 68112К2 від 27.03.2012р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким були укладені договори поруки між позивачем та відповідачами 3, 4, 5. Також позивач просить суд покласти витрати по сплаті судового збору на відповідачів.
Ухвалою господарського суду від 23.11.2015р. поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 23.11.2015р. об 11:00 год.
У судовому засіданні 23.11.2015р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник першого відповідача, через канцелярію суду, надав клопотання про зупинення провадження у справі до винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду грошових вимог АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" у справі № 922/4856/14 (вх. № 46850).
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого першим відповідачем клопотання.
Представники третього, четвертого та п'ятого відповідачів у судове засідання 23.11.2015р. не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, подані сторонами додаткові докази, клопотання представника першого відповідача про зупинення провадження у справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.4-1 ГПК України законодавцем передбачено дві форми судового процесу розгляду господарських спорів: позовне провадження та провадження у справах про банкрутство, яке здійснюється з врахуванням особливостей, передбачених законодавством про банкрутство.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Особливість Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" полягає в тому, що він містить спеціальні норми, щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.
Частиною третьою статті 7 Закону передбачено, що до боржника може бути застосовано загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна.
Особливу увагу слід звернути на частину четверту цієї статті, відповідно до якої боржник, щодо якого були застосовані судові процедури банкрутства, вважається таким, що не має неврегульованих грошових зобов'язань. Відповідний припис стосується, зокрема, припинення провадження у справі про банкрутство на підставі пунктів 4-7 частини першої статті 83 Закону.
Відповідно до п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ), частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до божника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК) та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі -продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.
Пункт 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 визначає, що ст. 19 Закону врегульовано правовідносини, пов'язані із застосуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів, який має на меті зупинення виконання грошових зобов'язань конкурсних кредиторів та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.
Цією статтею розширено порівняно з попередньою редакцією Закону правові наслідки введення відповідного мораторію. Зокрема, зупиняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги до боржника (у тому числі на предмет застави), зупиняється перебіг строку позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми. Виконання грошових зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється під контролем арбітражного керуючого, а виконання майнових зобов'язань - під контролем господарського суду шляхом винесення відповідної ухвали у справі про банкрутство про звернення стягнення на майно боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. у справі №922/4856/14 визнано ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Як зазначено в даній постанові, ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення у відношенні нього справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таким чином, банкрутство ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» відбувається з спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Даною статтею не передбачено таких стадій провадження у справі про банкрутство боржника, як розпорядження майном та санація. Тобто, за даних обставин оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом здійснюється також з метою виявлення кредиторів та здійснюється вже на стадії ліквідації.
Згідно п. 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором, розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону, за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 922/4856/14 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", проте, по суті зазначена заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", на час розгляду даної справи, розглянута не була.
З аналізу зазначено вбачається неможливість фактичного виконання рішення господарського суду по даній справі стосовно ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", якого визнано банкрутом на підставі постанови господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. у справі №922/4856/14, оскільки на час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупиняється виконання грошових зобов'язань конкурсних кредиторів та зупиняються заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Отже, оскільки вимоги ПАТ "Укрексімбанк" у справі № 922/227/15 в частині стягнення 6756026877,00 грн. заборгованості за кредитним договором вже розглядаються господарським судом у справі № 922/4856/14 про банкрутство ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", то, виключно у справі про банкрутство № 922/4856/15 належить дати правову оцінку обґрунтованості включення вказаної суми заборгованості до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
У відповідності абз. 1-4 п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено: статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Крім того, пунктом 4 інформаційного листа №01-8/2229 від 25.11.2005 «Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року» Вищий господарський суд України зазначив, що у разі неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, господарський суд згідно зі статтею 79 ГПК України зупиняє провадження у справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
а) непідвідомчості;
б) обмеженості предметом позову;
в) неможливості розгляду тотожної справи;
г) певної черговості розгляду вимог.
Суд зазначає, що після порушення справи про банкрутство боржника діє спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів, встановлений Законом про банкрутство, і провадження у справі про банкрутство має пріоритет перед позовним провадженням.
За таких обставин позовне провадження у даній справі слід зупинити до розгляду грошових вимог позивача у справі про банкрутство у справі № 922/4856/14 в порядку ст.79 ГПК України. Після поновлення позовного провадження, спір у ньому вирішується за результатами розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства: у випадку відмови у визнанні грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства, суд відмовляє позивачу в задоволенні його позовних вимог; у випадку визнання грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства, позовне провадження слід припинити за наявністю рішення господарського суду (ухвали про визнання вимог конкурсного кредитора) , який розглянув спір в межах своєї компетенції між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, в порядку ст.80 п.2 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Задовольнити клопотання представника першого відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 46850).
Провадження у справі 922/227/15 зупинити до набрання законної сили ухвали господарського суду Харківської області у справі №922/4856/14 за результатами розгляду грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Завод енергетичного машинобудування".
Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі №922/227/15.
Суддя ОСОБА_3
справа № 922/227/15