номер провадження справи 30/107/14
16.11.2015 Справа № 908/4337/14
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу
Державного підприємства “Шахтоуправління “Південно донбаське №1” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №908/4337/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Дружківський машинобудівний завод” Донецька обл., м. Дружківка,
до відповідача: Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” Донецька обл., м. Вугледар,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області м.Донецьк,
2) Управління державної казначейської служби України у Маріїнському районі Донецької області, Донецька область, м. Мар'їнка,
про стягнення заборгованості в сумі 17 550 000,00 грн.,
за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ,
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 34 від 12.01.2015 р.;
від третіх осіб - не з'явились;
від ВПВР ДДВС МЮУ - ОСОБА_2, довіреність №20-22/53 від 27.04.2015р.
До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (боржник) зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №908/4337/14, у якій боржник просить визнати дії головного державного виконавця Нідченко Д.Є. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 21.07.2015 р. ВП № 46453291 незаконними та скасування даної постанови.
В обґрунтування скарги боржник вказує, що оскаржувана постанова надіслана боржнику з порушенням встановленого строку, а також оскаржуваною постановою державного виконавця накладено арешт на розрахункові рахунки боржника, за якими підприємство сплачує заробітну плату, оплачує електричну енергію та лікарняні листи за рахунок коштів від фондів соціального страхування, чим порушено вимоги ст. ст. 25, 37, 57 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження».
Також до скарги додана заява про поновлення строку на подання скарги, обґрунтована тим, що скарга подається боржником повторно після повернення її ухвалою суду від 21.08.2015 р., яка отримана боржником 04.09.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2015р. прийнято скаргу до розгляду, призначено розгляд скарги на 03.11.2015р.
Від стягувача та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких вони просять в задоволені скарги відмовити.
Ухвалою суду від 03.11.2015р. відкладено розгляд скарги на 16.11.2015 р. за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів.
В судовому засіданні 16.11.2015р. були присутні представник боржника та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за заявою яких фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Представники боржника та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні підтримали свої вимоги та заперечення по скарзі.
Стягувач та треті особі своїх представників в судове засідання не направили, причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи викладене, а також те, що 16.11.2015 р. є останнім днем розгляду скарги, суд дійшов висновку розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та скарги, заслухавши пояснення представників боржника та органу виконання, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2014р. у справі №908/4337/14 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південно донбаське №1” (85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34032208, ІПН 340322005252) на користь Публічного акціонерного товариства “Дружківський машинобудівний завод” (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 00165669, ІПН 001656605107) 17 550 000 (сімнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованість за договором на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за державні кошти №406Т від 25.09.2012 р. та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
16.01.2015 р. на виконання рішення суду видано відповідний наказ.
13.02.2015 р. за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження ВП №46453291 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 р. № 908/4337/14.
З метою забезпечення повного та фактичного виконання рішення постановою державного виконавця від 21.07.2015 р. накладено арешт на всі рахунки боржника згідно повідомлення ДПС України про відкриті на ім'я боржника рахунки.
У тому числі арешт накладено на рахунки № 26003011382402 в ПАТ «Альфа-Банк» МФО 300346, №2600104518683 в Філії АТ «Укрексімбанк» МФО 334817, №2600902518683 в Філії АТ «Укрексімбанк» МФО 334817, №26003619942648 в ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012, №26004619942647 в ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012, які, як вказує боржник, використовуються ним для виплати заробітної плати, на рахунок № 260073021335 в Філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк МФО 335106 для оплати за електроенергію згідно постанови КМУ № 493, а також на спеціальні рахунки для виплати лікарняних листів за рахунок коштів від фондів соціального страхування № 260413021335, № 260423011335 в Філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк МФО 335106.
У скарзі боржник вказує, що постанова про арешт грошових коштів може призвести до того, що працівники підприємства не отримають нараховану їм заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності. Через зрив фінансування планових заходів з охорони і техніки безпеки існує реальна загроза життю і здоров'ю працівників. Арешт коштів паралізував фінансові платежі, призупинив закупівлю необхідних підприємству матеріалів і устаткування.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 37, 82 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» боржник просить визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 21.07.2015 р. незаконними та скасувати зазначену постанову.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження».
Згідно з вимогами ч. 1 абз. 1 ч. 2 ст. 11 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_3 заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст. 25 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим ОСОБА_3, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Заходами примусового виконання рішень відповідно до ст. 32 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Частинами 1-4 статті 57 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим ОСОБА_3.
Копія оскаржуваної постанови про арешт рахунків від 21.07.2015 р. була надіслана боржнику з супровідним листом від 21.07.2015 р. № 580/4-20-2/2015 р. Фактично дана постанова була відправлена 30.07.2015 р., що підтверджується календарним штемпелем на конверті, в якому боржник отримав дану постанову. Тобто постанова була надіслана боржнику з порушенням встановленого строку.
Боржник отримав копію постанови 06.08.2015 р., що підтверджується відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції за № 685 від 06.08.2015 р. та звернувся до господарського суду зі скаргою на дану постанову. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2015 р. скаргу було повернуто боржнику без розгляду, оскільки вона не містила підпису уповноваженої особи. У зв'язку з цим заявник звернувся зі скаргою повторно. З матеріалів справи вбачається, що вперше заявник звернувся зі скаргою в межах встановленого десятиденного строку. Враховуючи зазначене, а також те, що після усунення недоліків скарги заявник вправі звернутися зі скаргою повторно, суд дійшов висновку відновити боржнику пропущений строк на звернення зі скаргою.
Окремі питання організації виконання рішень регулюються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5.
У пунктах 4.1.8 - 4.1.10 даної Інструкції визначено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 ОСОБА_3. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.
Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.
ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» та Інструкції не обмежують повноважень державного виконавця щодо накладення арешту на рахунки боржника, окрім вимоги про обмеження суми коштів, які підлягають арешту, сумою стягнення.
З аналізу інших норм законодавства вбачається, що не підлягають зупиненню операції на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статті 15-1 ОСОБА_3 України «Про електроенергетику». Зокрема, згідно з ч. ч. 1, 11, 12 ст. 15-1 ОСОБА_3 України «Про електроенергетику», якими передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають призупиненню. Проте, скаржник у даній справі не є а ні енергопостачальником, а ні оптовим постачальником.
Також згідно з ч. 2 ст. 34 ОСОБА_3 України від 23.09.1999р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Боржник не надав доказів віднесення рахунків, на які накладено арешт, до поточних рахунків із спеціальним режимом використання в розумінні наведених законів. Зокрема, не надано договору з банком про відкриття цих рахунків для мети оплати електроенергії, заробітної плати, оплати лікарняних листів, довідок банків про використання цих рахунків виключно для мети виплати заробітної плати, оплати лікарняних листів та електроенергії. Долучені до справи схеми розрахунків за електричну енергію та довідка про наявність банківських рахунків із зазначенням їх призначення складені боржником одноособово та не є належними доказами використання рахунків як спеціальних.
Крім того, боржником не доведено, а судом не встановлено обмежень щодо можливості накладення арешту на рахунки, з яких здійснюється виплата заробітної плати.
Також суд зауважує, що з наданої боржником довідки ПАТ «Альфа-Банк» вбачається, що на рахунку № 26003011382402, який використовується боржником для виплати заробітної плати, кошти відсутні. Тому накладення арешту на кошти на цьому рахунку не вплине на можливість виплати з нього заробітної плати. Також в цій довідці банку не зазначено, що цей рахунок використовується боржником саме для виплати заробітної зарплати.
Фактично, як з'ясовано судом зі слів представника відповідача, наведені ним у скарзі рахунки використовується не тільки для виплати заробітної плати, оплати лікарняних листів та електроенергії, а використовуються також для проведення інших платежів як поточні рахунки. Тобто зазначені рахунки є поточними рахунками, які, серед іншого, використовуються для виплати заробітної плати, оплати лікарняних листів та електроенергії. Заборони щодо накладення арешту на такі рахунки законодавство не містить.
Загальна сума заборгованості по виконавчому провадженню у справі №908/4337/14, яка підлягає стягненню, становить 19 385 388,00 грн. Оскаржуваною постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника в межах стягуваної суми 19 385 388,00 грн., що відповідає вимогам ч. ч. 1, 4 ст. 57 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження».
Порушення строку направлення постанови про арешт коштів боржнику не впливає на оцінку судом правомірності постанови, яка визначається на момент її винесення.
За результатами досліджених судом норм законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про арешт коштів боржника від 21.07.2015 р., тому підстав для її скасування немає.
Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене, скарга стягувача Державного підприємства “Шахтоуправління “Південно донбаське №1” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №908/4337/14 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Державного підприємства “Шахтоуправління “Південно донбаське №1” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №908/4337/14 залишити без задоволення.
Суддя Т.В.Мойсеєнко