ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.11.2015Справа №910/26100/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада"
до Приватного вищого навчального закладу "Інститут Тутковського"
про стягнення 14 921,35 грн. (з урахуванням заяви про зменшення),
Суддя О.С. Комарова
У судовому засіданні брали участь:
від позивача: Бєлашко О.О. (представник за довіреністю);
від відповідача: Мороз М.М. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 17 листопада 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада", 02 жовтня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 336 від 27 серпня 2015 року до відповідача, Приватного вищого навчального закладу "Інститут Тутковського" про стягнення 16 251,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором на технічне обслуговування та ремонт автомобілів 265 від 29.04.2015 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості виконаних позивачем, як виконавцем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою суду від 05.10.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/26100/15, призначено розгляд справи на 20.10.2015 року.
Через відділ діловодства суду 19.10.2015 року від відповідача надійшло клопотання № 15/10-15/Гс від 15.10.2015 року, в якому просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу копію позовної заяви та всі додані до неї документи та оголосити перерву, яке було долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 20.10.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті спору, а також подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи до 17.11.2015 року.
12 листопада 2015 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав заборгованість на суму основного боргу в розмірі 7 038,49 грн., однак в задоволенні іншої частині позовних вимог просив суд відмовити.
17 листопада 2015 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи, а також представник позивача, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 330,47 грн., а тому просив суд стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Інститут Тутковського" заборгованість за договором № 265 від 29.04.2015 року заборгованість в сумі 14 921,35 грн. Також представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення, подав додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Судом встановлено, що зазначену заяв про зменшення позову підписано повноважним представником достатнім обсягом повноважень для вчинення дій щодо зменшення розміру позовних вимог.
Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладених позивачем у відповідному клопотанні, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 14 921,35 грн.
В судове засідання 17 листопада 2015 року представники сторін з'явились, дали пояснення по суті спору. Представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, подав додаткові пояснення. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
29 квітня 2015 року між позивачем (далі - підрядник, виконавець) та відповідачем (далі - замовник) (разом - сторони) укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 265 (копія договору міститься в матеріалах справи, по тексту - Договір або Договір підряду) відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого на умовах та в порядку, визначених договором, Виконавець зобов'язується виконувати Роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню Автомобілів (далі по тексту - роботи), власником яких є Замовник таабо має право володіння і користування Автомобілем, а Замовник зобов'язується приймати Автомобілі після здійснення Виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному Договорі. Перелік Автомобілів Замовника вказується у Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору, проте не є вичерпним. Види робіт, строки їх виконання погоджуються сторонами та вказуються у конкретних Заявках на виконання певного виду.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що загальна вартість (сума) даного Договору складає суму всіх підписаних Нарядів-замовлень або Актів виконаних робіт.
У відповідності з п. 2.2.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно відповідного Наряду-замовлення або Акту виконаних робіт у строки та на умовах, встановлених у Розділі 4 цього Договору, та на основі виставленого Виконавцем рахунку-фактури.
Умовами п.п. 4.1, 4.2 договору, вартість ремонту та/або технічного обслуговування Автомобіля складається з вартості нормативного часу роботи, помноженого на кількість необхідного нормативного часу, необхідних запчастин і витратних матеріалів (використаних) і визначається рахунком-фактурою, який складає Виконавець на підставі Наряду-замовлення або Акту виконаних робіт та направляє Замовнику. Оплата за виконані роботи проводиться Замовником по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання Наряду-замовлення або Акту виконаних робіт.
Пунктом 6.3 договору, у випадку прострочення Замовником оплати відповідного Наряду-замовлення або Акту виконаних робіт згідно умов цього Договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів Замовник зобов'язаний сплатити на користь Виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.
Позивач зазначає, що свої обов'язки за Договором виконав належним чином, зокрема, здійснив роботи на загальну суму 7 038,49 грн., що підтверджується нарядом-замовленням від 29.04.2015 року, що має юридичну силу акту виконаних робіт. Відповідачем зазначені роботи були прийняті без будь-яких зауважень та заперечень, проте, на підставі п. 4.2 договору протягом трьох робочих днів, відповідні роботи оплачені останнім не були, а відтак стягненню з відповідача підлягає 7 038,49 грн.
Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати виконаних робіт.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому визнав основну заборгованість в сумі 7 038,49 грн., проте заперечив проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з огляду на те, що ним 29.04.2015 року були направлені кошти позивачеві за отримані роботи в розмірі 7 038,49 грн., що підтверджується банківською випискою станом на 29.04.2015 року (банківська виписка наявна в матеріалах справи).
Згодом, 20 травня 2015 року відповідачу стало відомо, що кошти в сумі 7 038,49 грн., які є основним боргом за договором, не були отримані позивачем у зв'язку із віднесенням банку відповідача - Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року № 348, внаслідок чого усі рахунки відповідача були заморожені, в тому числі і платіж, який мав бути перерахований позивачу.
Таким чином, відповідачем не було сплачено позивачеві грошові кошти за отримані послуги в розмірі 7 038,49 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а також не спростовується сторонами.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Умовами статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як визначено нормами ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вже було встановлено судом, 29 квітня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 265 відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого на умовах та в порядку, визначених договором, Виконавець зобов'язується виконувати Роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню Автомобілів, власником яких є Замовник таабо має право володіння і користування Автомобілем, а Замовник зобов'язується приймати Автомобілі після здійснення Виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному Договорі. Перелік Автомобілів Замовника вказується у Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору, проте не є вичерпним. Види робіт, строки їх виконання погоджуються сторонами та вказуються у конкретних Заявках на виконання певного виду.
З матеріалів справи вбачається, що виконавцем було виконано роботи на суму 7 038,49 грн., що підтверджується нарядом-замовленням, що має юридичну силу акту виконаних робіт, підписаним та скріпленим печатками виконавця та замовника (копії документів наявні в матеріалах справи).
Водночас, відповідач ствердив, що намагався сплатити позивачеві основний борг в розмірі 7 038,49 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, однак дані дії були безрезультатними, у зв'язку із віднесенням банку відповідача - Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року № 348, внаслідок чого усі рахунки відповідача були заморожені, зокрема, відповідний платіж на користь позивача в сумі 7 038,49 грн.
Проте, судом встановлено, що з моменту відмови Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» від переведення коштів на рахунок позивача відповідач не вчиняв жодних дій як для сплати заборгованості позивачу в розмірі 7 038,49 грн., так і для інформування позивача про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 7 038,49 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умовами п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нормою ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.3 Договору за порушення умов Договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену діючим законодавством України. За прострочення оплати за цим договором замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момен6т порушення договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30% річних. У випадку прострочення Замовником оплати відповідного Наряду-замовлення або Акту виконаних робіт згідно умов цього Договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів Замовник зобов'язань сплатити на користь Виконавця штраф розмірі суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч розділу 6 Договору не було здійснено у визначений строк оплати робіт, тому відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України щодо своєчасного та повного виконання зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 038,49 грн. штрафу та 665,24 грн. штрафу в розмірі 30% річних за прострочення оплати робіт.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про те, що за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати робіт, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з замовника, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь виконавця підлягає 66,52 грн. 3% річних та інфляційних втрат в сумі 112,61 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Інститут Тутковського" (ЄДРЮОФОП 24076485, адреса: 03142, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПАЛЛАДІНА, будинок 32), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада" (ЄДРЮОФОП 30979427 адреса: 04655, м. Київ, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 28), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти, а саме: основний борг - 7 038,49 грн. (сім тисяч тридцять вісім гривень 49 копійок), штраф - 7 038,49 грн. (сім тисяч тридцять вісім гривень 49 копійок), штраф у розмірі 30% - 665,24 грн.(шістсот шістдесят п'ять гривень 24 копійки), 3% річних - 66,52 грн. (шістдесят шість гривень 52 копійки), втрати від інфляції - 112,61 грн. (сто дванадцять гривень 61 копійка) та судовий збір - 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень). Видати наказ.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада" (ЄДРЮОФОП 30979427 адреса: 04655, м. Київ, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 28), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 копійок), перерахований платіжним дорученням № 3912 від 27.08.2015 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/26100/15. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 23.11.2015 року.
Суддя О.С. Комарова