ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 листопада 2015 року № 826/12542/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області
доПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
простягнення податкового боргу,
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області (далі по тексту - Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, Інспекція) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі по тексту - ПАТ «Брокбізнесбанк») про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належать відповідачу заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 11 113,35 грн. податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за ПАТ «Брокбізнесбанк» обліковується борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 11 098,85 грн. та екологічного податку в сумі 14,50 грн., який самостійно відповідачем не сплачений. Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не дали позитивних результатів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з рахунків у банках дану заборгованість такого платника податків.
Через відділ документального обігу та контролю від відповідача надійшли заперечення, в яких останній посилався на те, що ПАТ «Брокбізнесбанк» знаходиться в стані ліквідації, а, отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
ПАТ «Брокбізнесбанк» зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 07.10.1991 р., та знаходиться на обліку у Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області як платник податку за неосновним місцем обліку.
Так, відповідачем було самостійно подано декларацію № 9008377577 від 19.02.2014 та № 9020136176 від 20.02.2015 з плати за землю на 2014 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого земельного податку становить 11098,88 грн.
Також у відповідача наявна заборгованість по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка виникла у зв'язку із несплатою самостійно поданих декларацій екологічного податку відповідачем, а саме: № 9044614121 від 04.08.2014, № 9080122483 від 06.02.2015, № 9078024689 від 24.04.2015 на загальну суму 14,50 грн.
Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отриманню податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Одночасно з викладеним, відповідно до положень п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 23.05.2014 № 3514-25 була надіслана на адресу товариства, проте ним не виконана.
Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
П. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 №107 ПАТ «Брокбізнесбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 №9 розпочато процедуру виведення ПАТ Брокбізнесбанк» з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014, призначено уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Брокбізнесбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного О.В., повноваження якого були подовжені рішенням від 03.06.2014 № 42 до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк».
Постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 №339 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Брокбізнесбанк».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 №45 розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014.
Відповідно до п.1.3 Податкового кодексу, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI), під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно з ч.3 ст. 46 Закону № 4452-VI, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до ст.52 цього Закону.
При цьому, суд звертає увагу на те, що кінцевий термін сплати податку із орендної плати юридичних осіб становить 30.01.2015, що свідчить про виникнення грошових зобов'язань з орендної плати, під час проведення ліквідаційної процедури відповідача.
Відповідно до частини першої ст. 49 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 Закону № 4452-VI. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Згідно з ч.2 ст.45 Закону №4452-VI Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Таким чином, після початку ліквідаційної процедури задоволення вимог кредиторів можливе лише після затвердження реєстру кредиторів.
Відомості про ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» опубліковано 14 червня 2014 року у газеті «Голос України» №113 (5863), однак позивачем у визначений ч.1 ст. 49 Закону № 4452-VI строк, відповідні кредиторські вимоги до нього не заявлено, що вбачається із службової записки заступника директора департаменту операційної роботи та бухгалтерського обліку від 18.08.2015 № 934-юр.
Між тим, згідно ч. 4, 8 ст. 49 Закону № 4452-VI будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Таким чином, питання стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11113,35 грн. може бути вирішене лише шляхом розгляду заяви про включення до реєстру кредиторів.
У будь-який інший спосіб вказані кошти під час ліквідаційної процедури не можуть бути стягнуті.
У випадку невизнання уповноваженою особою Фонду вимог позивача та невключення їх до реєстру кредиторів, відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому порядку.
Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативно-правовим актом з питань погашення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми цього Закону, визначено відповідну процедуру пред'явлення, розгляду та вирішення вимог, які ставить в даній справі податковий орган.
Оскільки встановлена вказаним Законом процедура не передбачає звернення податкового органу до суду за стягненням податкової заборгованості, а визначає загальний порядок заявлення кредиторських вимог до уповноваженої на ліквідацію банку особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачем невірно обрано спосіб захисту інтересів, що виключає можливість задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур