61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
12.11.2015 справа № 905/1717/15
Господарський суд в особі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Татарина Б.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом - Приватного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»,
м. Алчевськ, Луганська область
до відповідача - Приватного підприємства “Астон” м. Краматорськ, Донецька область
про стягнення 86452,80 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 16.05.2015р.,
від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 12.01.2015р.
Предметом заявленого позову є стягнення з відповідача 86452,80 грн., яка складається із 11155 грн. штрафу за порушення строків поставки та 75297,60 грн. неустойки за порушення строків поставки.
В підтвердження вимог позивач посилається на п.1.2 договору № АМК-925-2014-пст від 18.03.2014р., специфікації № 3, № 4 до нього, видаткові накладні № 141, № 140 від 08.08.2014 р., за якими отримана продукція і витяги з банківських рахунків як доказ оплати.
03.11.2015р. позивачем надано пояснення по справі, щодо порушення відповідачем строків поставки товару відповідно до специфікацій № 3 та № 4 до договору № АМК-925-2014-пст.
Обґрунтовує заявлені позовні вимоги щодо одночасного стягнення штрафу та неустойки за договором, посилаючись на ст. 231 Господарського кодексу України тим, що відповідач непоставив продукцію, визначену в специфікаціях №3, №4 до 16.08.2014року, за що нарахований штраф в розмірі 8%: вартості непоставленої продукції у відповідністю із вимогами п. 7.2 договору і неустойку в розмірі 0,3% вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення відповідно до цього ж пункту договору.
04.11.2015р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не правомірні, обґрунтовуючи несвоєчасну поставку визначеної специфікаціями продукції настанням форс-мажорних обставин у зв'язку з находженням підприємства на території проведення антитерористичної операції.
Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань має бути завершено через шість місяців. В супереч зазначеній нормі позивачем нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань за 361 день. Також,
зазначає, що повна оплата за поставлену продукцію, яка зазначена у специфікації № 3 від 27.05.2014р. до договору № АМК-925-2014-пст. проведена позивачем 04.09.2015р. за платіжним дорученням № 4876 від 04.09.2015р., що фактично є простроченням кредитора (позивача) виконання грошового зобов'язання за договором. Таким чином, на думку відповідача, відповідно до ч.4 ст. 612 Цивільного кодексу України, нарахування неустойки в розмірі 0,3% за кожен день прострочення по специфікації №3 до договору в розмірі 62985,60 грн. є неправомірним.
Відповідач надав сертифікат ОСОБА_3 України № 708 від 1 жовтня 2014р. про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 24 липня 2014 року при здійсненні відповідачем господарської діяльності на території Донецької області та зазначено, що на момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Позивач надав пояснення від 04.11.2015р. щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем. Поясненням зазначено:
- по специфікації № 3 від 27.05.2014р. до договору № АМК-925-2014-пст. позивачем перераховано на рахунок відповідача 50% попередньої плати 16.06.2014р. платіжним дорученням № 11125 - датою поставки за умовами специфікації є 15.08.2014р. Фактична дата постави за цією специфікацією - 08.08.2014р. на суму 38880,00 грн. Позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 0,3% у розмірі 116640,00 грн. за період з 16.08.2014р. по 15.02.2015р. ( 180 днів).
- по специфікації № 4 від 02.06.2014р. до договору № АМК-925-2014-пст. позивачем перераховано на рахунок відповідача 50% попередньої плати 16.06.2014р. платіжним дорученням № 11124 - датою поставки за умовами специфікації є 15.08.2014р. Позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 0,3% у розмірі 22800,00 грн. за період з 16.08.2014р. по 15.02.2015р. ( 180 днів).
Позивачем надано заперечення від 09.11.2015р. на відзив, в якій зазначає, що твердження відповідача щодо поставки продукції після перерахування другої частини попередньої оплати не відповідає дійсності. В обґрунтування заперечення позивач посилається на п. 4 специфікацій №3 і № 4 до договору, відповідно до якого поставка продукції здійснюється протягом 60 календарних днів після перерахування першої частини попередньої плати на умовах СРТ, склад ПАТ «АМК».
Позивач заперечує щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу, зазначених відповідачем у відзиву на позовну заяву. Позивач зазначає, що відповідно до п.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання та відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків. Позивач зазначає, що твердження відповідача про нарахування штрафних санкцій позивачем за 361 день не відповідає дійсності, так як позивачем нараховані штрафні санкції за період з 16.08.2014р. по 15.02.2015р. (180 днів).
Позивач зазначив, що відповідно до п. 8.2 договору № АМК-925-2014-пст сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов'язана протягом не більше п'яти календарних днів з часу їх настання повідомити в письмовій формі іншу сторону, але в порушення договору відповідач такого повідомлення та сертифікат ТПП України на адресу позивача не направив до теперішнього часу.
12.11.2015р. до суду надійшло додаткове пояснення позивача щодо періоду нарахування неустойки якою зазначає, що розрахунок штрафних санкцій позивач здійснив лише за період 180 днів: з 16.08.2014р. до 11.02.2015р.
Відповідачем надіслано до суду супровідним листом від 11.11.2015р. № 170/15 копію Додаткової угоди № 2 до договору № АМК-925-2014-пст від 18.03.2014р., яка змінює вид поставки, та видаткову накладну № 160 від 8 березня 2015р. за якою допоставлена продукція визначена специфікаціями №3, №4 договору.
Позивачем надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів для надання додаткових документів. Клопотання задоволено ухвалою від 09.09.2015р.
Враховуючи достатність документів для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши надані сторонами пояснення, господарський суд, -
Предметом даного спору є стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки. Підставою позову, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є несвоєчасна поставка продукції, строки якої визначені специфікаціями № 3 від 27.05.2014р. і № 4 від 02.06.2014р. до договору № АМК-925-2014-пст від 18.03.2014р.
Загальні умови виконання зобов'язань викладене у ст.526 Цивільного кодексу України (в подальшому - ЦК), за якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За п.1 ст.530 ЦК, якщо строк зобов'язання встановлений договором, то воно підлягає виконанню в цей строк.
За договором поставки № АМК-925-2014-пст від 18.03.2014р. відповідач взяв на себе зобов'язання поставляти продукцію покупцю (позивачу) за ціною, кількістю, асортименті та у строки, передбаченими специфікаціями доданими до договору.
Оскільки йдеться спір по строку поставки за специфікаціями № 3 і № 4, господарський суд аналізує ці специфікації не відступаючи від предмету спору та підстав.
За специфікацією № 3 від 27.05.2014 р. відповідач зобов'язався поставити позивачу плиту поворотну ч.98304Б.2 у кількості 8 одиниць загальною вартістю 155520,00 грн. ( з ПДВ).
Відповідно до ст. 267 Господарського кодексу України, договором можуть бути сторонами передбачені строк і порядок поставки.
Строк поставки товару визначений п. 4 специфікації № 3такого змісту: 50% попередньої оплати та 50% - в термін 5 банківських днів після отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Це повідомлення повинно бути направлено постачальнику не пізніше 50 календарних днів з дня одержання першої частини передоплати. Поставка продукції проводиться в термін 60 календарних днів після перерахування першої частини передоплати на розрахунковий рахунок постачальника на умовах СРТ, склад ПАТ «АМК», м. Алчевськ, транспортом постачальника і за його рахунок.
Таким чином, позивач повинен був перерахувати 50% від вартості обладнання, вказаного у специфікації № 3 - 155520,00 грн., що становить 77760,00 грн. Підтверджено факт перерахування цих коштів платіжним дорученням № 11125 від 16.06.2014 р., про що свідчить витяг з банківського рахунку.
Поставка за специфікацією № 3 мала відбутися після отримання першої частини передоплати на розрахунковий рахунок постачальника на умовах СРТ, склад ПАТ «АМК», м. Алчевськ, транспортом постачальника і за його рахунок, тобто в період з 17.06.2014р. до 16.08.2014 р.
Доведений факт поставки за видатковою накладною № 141 від 08.08.2014 р. двох одиниць
плит поворотних ч.98304 Б2 загальною вартістю 38880,00 грн.
За специфікацією № 4 від 02.06.2014 р. відповідач зобов'язався поставити позивачу балку розпірну ч. 98588А в кількості 4 одиниць загальною вартістю 45600,00 грн. (з ПДВ) за такою умовою: 50% попередньої оплати та сплати 50% - в термін 5 банківських днів після отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Це повідомлення повинно бути направлено постачальнику не пізніше 50 календарних днів з дня одержання першої частини передоплати. Поставка продукції проводиться в термін 60 календарних днів після перерахування першої частини передоплати на розрахунковий рахунок постачальника на умовах СРТ, склад ПАТ «АМК», м. Алчевськ, транспортом постачальника і за його рахунок.
Доведено що позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням № 11124 від 16.06.2014 р. суму 50% визначеної вартості товару специфікацією № 4 - 22800,00 грн.
Поставка за специфікацією № 4 мала відбутися до 16.08.2014 р. на суму 45600,00 грн.
Факт поставки підтверджений накладною № 140 від 08.08.2014 р., відповідно до якої поставлено відповідачем балку розпірну 98588А в кількості 2 штуки загальною вартістю 22800,00 грн.
Ст.664 ЦК визначає момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар, моментом виконання зобов'язання передати товар є момент вручення товару покупцеві.
Як вбачається з тексту специфікацій, після перерахування першої частини передоплати позивач в межах 5 банківських днів з дня отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження повинен сплатити останні 50 % визначеної у специфікаціях вартості товару.
За ст.532 ЦК місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Виконання майново-господарського зобов'язання по перевезенню вантажу складається із своєчасної доставки його в установлене місце із дотриманням умов визначених сторонами, зокрема, СРТ, склад ПАТ «АМК», м. Алчевськ, транспортом постачальника.
За загальним правилом виконання зобов'язань частками не вважається належним його виконанням. Але господарський суд приймає до уваги, що сторонами передбачено застереження щодо наслідків форс-мажорних обставин.
Пунктом 8 договору сторонами передбачено, що при настанні стихійних явищ природного характеру, стихійного лиха, обставин соціального, політичного і міжнародного походження ( військові дії, громадського хвилювання, епідемії, тощо) які являються обставинами неможливості частково або в повному обсязі виконати обов'язки за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх обов'язків відповідно до розміру часу дії форс-мажорних обставин. Сторона для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов'язані в термін не більш ніж 5 календарних днів з часу їх заступлення чи припинення повідомити в письмовій формі іншу сторону. Факти викладені в повідомлені, повинні бути підтвердженні ОСОБА_3 палати чи іншим уповноваженим органом України. У випадку, якщо форс-мажорні обставини продовжуються більше 60 календарних днів, сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання договору. Настання форс-мажорних обставин не являється підставою для невиконання сторонами зобов'язання, строк виконання яких наступив до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.
Статтями 617, 263 Цивільного кодексу України, ст. 618 Господарського кодексу України законодавець надає досить широке визначення непереборної сили - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія, до якої, зокрема, входять непередбачені ситуації, викликані діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух).
Листом № 181/01/14 від 14.08.2014р. постачальник (відповідач) повідомив позивача про виготовлення і готовність до відвантаження плити поворотної в кількості 6-ти штук і балки розпірної в кількості 2-х штук. Також повідомлено, що були здійснені неодноразові спроби виконати поставку продукції у запланований строк, який неможливо здійснити у зв'язку з проведенням АТО в регіоні. Попереджено про неможливість відвантаження продукції.
Відповідач декілька разів повідомляв позивача про неможливість виконати своєчасну поставку продукцію у зв'язку з проведенням АТО в регіоні, в якому знаходиться підприємство. Підтвердженнями являються листи № 203/14 від 19.08.2014р., № 160-1/14 від 04.09.2014р., сертифікат (висновок) № 708 ОСОБА_3 палати України про настання обставин непереборної сили.
Господарський суд приймає до уваги той факт, що до 16.08.2014р. відповідач не міг фактично здійснити перевезення виготовленої продукції до складу ПАТ «АМК», м. Алчевськ, як зазначено специфікаціями, про що був позивач попереджений ще до строку виконання поставки, про що свідчить лист № 181/01/14 від 14.08.2014р. і цей факт підтверджений сертифікатом (висновком) № 708 ОСОБА_3 палати України про настання обставин непереборної сили від 01.10.2014р. № 3475/05-4.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач погодився з фактом форс-мажорних обставин, за якими відповідач не міг самостійно відвантажити виготовлену ним продукцію. Це стало підставою для підписання 11.08.2015р. сторонами додаткової угоди № 2 до договору.
Цією угодою сторонами змінені умови пунктів 4 специфікацій № 3 від 27.05.2014р. і № 4 від 02.06.2014р. і викладені наступним чином: поставка продукції здійснюється на умовах - FCA-Франко перевізник, м. Краматорськ, склад ЧП «Астон», транспортом покупця і за його рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачена вся продукція визначена специфікаціями № 3 та № 4, що підтверджується платіжними дорученнями: № 11124, № 11125 від 16.06.2014р., № 12501 від 02.07.2014р., № 18680 від 31.10.2014р., № 12691 від 04.07.2014р., № 18681 від 31.10.2014р, № 4876-97007 від 04.09.2015р. Ці платіжні доручення підтверджують, що позивачем як покупцем несвоєчасно сплачена продукція, оскільки останній платіж здійснений після поставки всієї продукції.
Доведено також, що представник позивача за довіреністю серії ОБ № 146 вивіз зі складу відповідача решту визначеного специфікаціями № 3 і № 4 продукцію. Цей факт підтверджується видатковою накладною № 160 від 08.09.2015р.
На даний час діючими правовими нормами, які регулюють правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій, є приписи статей 230-234,343 Господарського кодексу України ( в подальшому за текстом - ГК ).
Так, згідно зі ст.230 ГК штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ст.231 ГК визначено розмірі штрафних санкцій, а саме в ній серед інших положень вказано, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошові сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Водночас, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Неустойка є одним із способів забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.549 ЦК неустойка (пеня, штраф) - це певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання. Встановлено п.2 ст.551 ЦК, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.
Законодавством, зокрема, п.4 ст.231 допускається нарахування штрафних санкцій як в процентному (чи кратному) розмірі від суми всього зобов'язання або невиконаної частини; в конкретній грошової сумі; в процентному розмірі від суми неналежного виконаного зобов'язання чи в розмірі вартості предмету зобов'язань; в процентному розмірі від суми невиконаного зобов'язання (його частини) за кожен день прострочки з використанням річної чи денної процентної ставки тощо.
Матеріалами справи доведений факт, що відповідачем порушений строк поставки: замість 16.08.2014р. продукція була поставлена 08.09.2015р.
Позивачем нарахована у відповідності з п. 7.2 договору № АМК-925-2014-пст від 18.03.2014 р. неустойка за несвоєчасну поставку продукції:
- за специфікацією № 3 в розмірі 0,3% (вартості несвоєчасно поставлених 6-ти плит) за період з 16.08.2014р. до 15.02.2015р. у розмірі 62985,60 грн. і 8% штрафу в розмірі 9331,20 грн.;
- за специфікацією № 4 за цей же період 0,3% (вартості за несвоєчасно поставлених 2-х балок) за період з 16.08.2014р. до 15.02.2015р. у розмірі 12312,00 грн. і 8% штрафу в розмірі 1824,00 грн.
Договором сторонами передбачена відповідальність за порушення строків поставки товару відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 8% від вартості не поставленого або недопоставленого товару. При цьому, якщо строки поставки порушені постачальником більше ніж на 15 календарних днів, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, починаючи з дня прострочення.
Таким чином, покупець (позивач) вправі вибрати на свій розсуд вид і розмір передбаченої договором альтернативної неустойки за порушення строків поставки товару по специфікаціям.
З тексту позовної заяви і розрахунку заявленої до стягнення суми, вбачається, що позивач застосував до відповідача за прострочку виконання зобов'язання по поставці товару штраф в розмірі 8% вартості не поставленого товару за специфікаціями № 3 і № 4 та неустойку в розмірі 0,3% вартості не поставленого товару за цими же специфікаціями.
Для нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання господарського зобов'язання встановлений п.6 ст.232 ГК строк в шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно бути виконано. При цьому таке нарахування проводиться в межах строку позовної давності в один рік. передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК для стягнення неустойки (штрафу, пені).
Господарський суд з огляду на штамп кур'єрської служби доставки № 678649 встановив факт, що відправлена позовна заява № 026-33 з м. Алчевська 26 серпня 2015 року.
Оскільки шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання господарського зобов'язання починається з дня, коли зобов'язання повинно бути виконано, тобто з 16.08.2014р. протягом одного року, до 16.08.2015р., тобто строк позовної давності сплив. Однак, господарський суд зазначає, що позовна давність застосовується судом у відповідності з п.3 ст. 267 ЦК України лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки відповідач не вимагав застосувати визначену вище статтю, господарський суд вважає, що сплив позовної даності не є підставою для відмови у позові за цією підставою.
Приймаючи до уваги доведений факт прострочки виконання постачальником товару та доведений факт такої прострочки більш ніж 15 календарних днів, господарський суд вважає законними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 75297,60 грн. неустойки та 11155,20 грн. штрафу.
Частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України і частина 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з винної у невиконанні зобов'язань сторони.
Підставою для зменшення неустойки господарським судом є наявність інтересів сторін, той факт, що поставка з простроченням виконання і непоставка обладнання мала місце ще у 2014році, коли підприємство відповідача знаходиться на окупованій території, а в час коли мала бути здійснена поставка відбувались військові дії.
Враховуючи все вищевикладене, господарський суд зменшує розмір стягнутої неустойки (пені і штрафу) на 80% і стягує нараховану неустойку в розмірі 17290,56 грн.
Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позовної заяви, в разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю.
На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,610,612,629,625, 179,259, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, п.3ст.83, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м. Алчевськ Луганської області про стягнення 86452,80 грн. з Приватного підприємства «Астон» м. Краматорськ Донецької області частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Астон», ЄДРПОУ 31054936, м. Краматорськ - 84300, Донецька область, вул. Орджонікідзе, 2в на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», ЄДРПОУ 05441447, м. Алчевськ - 94202, Луганська область, вул. Шмідта, 4 (поштова адреса: м. Сєверодонецьк - 93406, Луганська область, пр. Гвардійський, 22, а/с 4) неустойку в розмірі 17290,56 грн., 1827,00грн. судового збору.
Суддя С.Ю. Гринько