ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 листопада 2015 року м. Київ № 826/25522/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень"
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» про визнання протиправним та скасування наказу від 21.10.2015 №3431/к; зобов'язання поновити на посаді директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень»; стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Пунктом 15 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".
Згідно з вимогами ст. 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Суд зауважує, що, робота позивача за контрактом в державній установі, не зважаючи на спеціальну процедуру призначення та звільнення, не є проходженням публічної служби в розумінні КАС України, оскільки, відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу законів про працю України, контракт є лише особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, можуть встановлюватися угодою сторін.
Призначення на посаду генерального директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» не є прийняттям на публічну службу, ОСОБА_1 не перебуває (не прийнята) на публічну службу за вказаною посадою, акт центрального органу виконавчої влади, що уклав контракт з генеральним директором підпорядкованого державного підприємства, стосовно трудових відносин не є публічно-правовим актом суб'єкта владних повноважень і не може оскаржуватися за правилами адміністративного судочинства.
Лише тієї обставини, що стороною у даних спірних правовідносинах є центральний орган виконавчої влади недостатньо для розгляду трудового спору в порядку адміністративного судочинства.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 №К/9991/57176/11 зазначено, що діяльність керівника державної установи не є публічною службою, а акт центрального органу виконавчої влади, щодо прийняття на роботу, а також укладення контракту з підпорядкованою установою, стосовно трудових відносин не є публічно-правовим актом суб'єкта владних повноважень і не може оскаржуватися за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007 у справі №5/149, від 12.10.2007 та у справі №02-4-5/335, та у справі №826/16943/13-а.
Враховуючи, що предметом вирішення даного спору є правовідносини, що виникли між сторонами з приводу звільнення позивача з посади директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» не пов'язані з проходженням публічної служби та не належать до публічно-правових, отже і справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, отже суд вбачає наявними підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Разом з тим суд роз'яснює, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства, зокрема, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Відтак з даним позовом позивач може звернутись до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень» про визнання протиправним та скасування наказу від 21.10.2015 №3431/к; зобов'язання поновити на посаді директора державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень»; стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та доданими документами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда
Додаток: позов з доданими матеріалами на _________ аркушах.