ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
26 листопада 2015 року 08:10 справа №826/912/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК”
до
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
за участю
Прокуратури Шевченківського району міста Києва
про
скасування податкових повідомлень-рішень
Публічне акціонерне товариство “АРТЕМ-БАНК” (далі по тексту - позивач, ПАТ “АРТЕМ-БАНК”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0006932250 та №0006942250.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року №К/800/44308/14, №К/800/33758/14 замінено відповідача - ДПІ у Шевченківському районі, її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС); постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року скасовано, а справу №826/912/13-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року адміністративну справу №826/912/13-а прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 02 листопада 2015 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача та прокуратури проти задоволення позовних вимог заперечили; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (правонаступником якої є відповідач) від 31 серпня 2012 року №0006932250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5, підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ПАТ “АРТЕМ-БАНК” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 446 925 167,00 грн., в тому числі за основним платежем - 357 803 220,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 89 121 947,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 31 серпня 2012 року №0006942250 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ПАТ “АРТЕМ-БАНК” зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 945 527,00 грн., у тому числі за 2009 рік, І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, І-IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 14 серпня 2012 року №1108/2250/26253023 “Про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” (код за ЄДРПОУ 26253023, МФО 300885) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2012 року” (далі по тексту - акт перевірки).
У висновку акта перевірки зафіксовано про наступні порушення:
1) підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5, підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 12 945 527,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 357 803 220,00 грн., що полягає у наступному: позивачем занижено результат від операцій з іноземною валютою в загальній сумі 1 425 472 020,31 грн., а саме задекларований у податкових деклараціях прибуток від операцій з купівлі-продажу іноземної валюти менший ніж кінцевий результат обмінних (конверсійних) операцій згідно наданих до перевірки касових документів та форми №748 “Звіт про касові обороти банку”; до складу валових доходів не включено суми страхового відшкодування у розмірі 8 125 987,03 грн., отримані за договором добровільного страхування кредитів від 01 липня 2009 року №СКР 09-713-ю, укладеним із ЗАТ “СК “Артем”.
2) підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 153.8 статті 153, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України у результаті чого завищено від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами на загальну суму 44 189 600,00 грн. та занижено від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами на загальну суму 22 190 000,00 грн., що полягає у наступному: ПАТ “АРТЕМ-БАНК” в податковому обліку відображено операції з купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів разом із операціями з купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав; у І кварталі 2011 року позивач відображав витрати на придбання облігацій в загальній сумі 22 999 600,00 грн., однак згідно з наданими до перевірки документами банком не здійснювалась купівля облігацій у І кварталі 2011 року, договори купівлі-продажу облігацій до перевірки не надані. Разом з тим, зазначені порушення не вплинули на суму податкових зобов'язань та не були підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач не погоджується із висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи з наступних підстав: відповідач помилково визначив результат операцій купівлі-продажу готівкою іноземної валюти за готівкову національну валюту без врахування безготівкових коштів банку щодо купівлі готівкової іноземної валюти, яка була предметом продажу через касу банку, що не відповідає нормам Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; заниження доходів у зв'язку із не включенням суми страхового відшкодування, отриманої за договором добровільного страхування кредитів, не відбулося, оскільки отримана за перевірений період сума страхового відшкодування дорівнює сумі застрахованих збитків.
Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.
Вищий адміністративний суд України, направляючи справу на новий розгляд, в ухвалі від 19 травня 2015 року №К/800/44308/14, №К/800/33758/14 зазначив про таке:
“… результати від операцій з торгівлі іноземною валютою відображаються в податковій декларації з податку на прибуток за результатами звітного періоду, який враховується як сума фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за результатами кожного робочого дня.
В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено питання здійснення позивачем витрат від торгівлі та переоцінки іноземної валюти за період ІІІ квартал 2009 року - І квартал 2011 року по спірних операціях з метою встановлення фактичного обсягу продажу та закупівлі валюти. Для цього необхідно дослідити форму №748-Н (місячна) “Звіт про касові обороти”.
Відповідно до Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №255 та “Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”, затвердженої постановою НБУ від 17.10.2004 № 555, всі доходи та витрати банків, в національній і іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визначення.
Судами попередніх інстанцій не було досліджено дані бухгалтерського обліку позивача по зазначених рахунках в спірному періоді”.
Як встановлює частина п'ята статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог та висновків і мотивів Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на наступне.
Відповідно до підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” банки здійснюють відмінний від інших платників податку податковий облік результатів операцій з іноземною валютою.
Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів таких банків, ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, здійснюваних за рішенням банку за рахунок інших (власних) джерел.
При здійсненні операцій з продажу або купівлі іноземної валюти за дорученням та за рахунок клієнтів до валових доходів банку відносяться суми комісійних (брокерських) та інших подібних видів винагород, одержаних (нарахованих) банком у зв'язку із здійсненням таких операцій протягом звітного періоду, а до валових витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку із здійсненням таких операцій протягом звітного періоду.
При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.
Кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду вираховується як сума фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за результатами кожного банківського дня. Фінансовим результатом обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня є різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.
У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних) операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у зв'язку із здійсненням таких обмінних (конверсійних) операцій, які відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у загальному порядку.
Отже, для банків установлено відмінний від інших платників податку податковий облік результатів операцій з іноземною валютою; кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду являє собою суму фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за результатами кожного банківського дня; у свою чергу фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня визначається як різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.
У той же час відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частина перша статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, який, у свою чергу, формується за результатами господарських операцій на підставі відповідних первинних документів.
Згідно з пунктом 1.3 глави 1 розділу І Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №255 (далі по тексту - Правила), вони застосовуються банками та їх структурними підрозділами для відображення в бухгалтерському обліку нарахованих, отриманих (сплачених) доходів і витрат, простроченої заборгованості за нарахованими доходами, а також списання безнадійних до отримання нарахованих доходів за рахунок спеціальних резервів.
За визначенням глави 2 Правил витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками); доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу III Правил доходи і витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 та 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280.
Згідно з пунктами 1.6, 1.8 Правил отримані доходи та здійснені витрати, що належать до майбутніх періодів, обліковуються відповідно за рахунками 3600 П “Доходи майбутніх періодів” та 3500 А “Витрати майбутніх періодів”.
Банк щомісяця визнає суму доходів і витрат, що належать до звітного періоду, з відображенням за відповідними рахунками класів 6 та 7.
Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання. Під час відображення в бухгалтерському обліку цих доходів і витрат банки можуть використовувати технічні рахунки 3800 та 3801.
Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України, визначає Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, банківських металах у банках України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року №55 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції у бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті та банківських металах відображаються відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання та контролю.
Пункт 2.1 Інструкції визначає що для відображення в бухгалтерському обліку операцій банків в іноземній валюті та банківських металах використовується зокрема наступний рахунок: 6204 АП “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції під час відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах за балансовими рахунками банки можуть використовувати технічні рахунки 3800 та 3801.
Наприкінці кожного операційного дня суми залишків у гривневому еквіваленті за технічними рахунками 3800 та 3801 мають бути тотожними.
Різниці між сумами залишків у гривневому еквіваленті відповідної іноземної валюти та банківських металів за аналітичними рахунками 3800 та 3801 у розрізі кодів іноземної валюти та банківських металів, що виникають у зв'язку із математичним округленням, відображаються за балансовим рахунком 6204.
Суд встановив, що за перевірений період ПАТ “АРТЕМ-БАНК” здійснювало операції з купівлі-продажу іноземної валюти (долар США, євро), а саме: купівлю безготівкової іноземної валюти за безготівкову національну валюту; купівлю готівкової іноземної валюти за безготівкову іноземну валюту; продаж готівкової іноземної валюти за готівкову національну валюту; продаж готівкової національної валюти за безготівкову іноземну валюту.
Як зазначено в акті перевірки, кінцевий результат обмінних (конверсійних) операцій згідно наданих до перевірки касових документів та форми №748 “Звіт про касові обороти банку” ПАТ “АРТЕМ-БАНК” поданої до Національно банку України, становить:
- у 4 кварталі 2009 року - 777 073 548,48 грн.;
- у 1 кварталі 2010 року - 368 659 591,36 грн.;
- у 1 півріччі 2010 року - 558 106 620,30 грн.;
- 3 кварталі 2010 року - 642 257 129,40 грн.;
- у 2010 році - 649 944 676,61 грн.;
- у 1 кварталі 2011 року - 2 711 291,22 грн.
ПАТ “АРТЕМ-БАНК” згідно поданих декларацій по податку прибуток задекларовано наступний прибуток від операцій з купівлі - продажу іноземної валюти:
- у 4 кварталі 2009 року - 107 748,00 грн.;
- у 1 кварталі 2010 року - 1 022 132 грн.;
- у 1 півріччі 2010 року - 1 340 218,00 грн.;
- 3 кварталі 2010 року - 1 496 115,00 грн.;
- у 2010 році - 1 848 649,00 грн.;
- у 1 кварталі 2011 року - 107 748,00 грн.
З огляду розбіжності між даними податкових декларацій та даними форми №748 “Звіт про касові обороти банку” контролюючий орган дійшов висновку про заниження ПАТ “АРТЕМ-БАНК” результату від операцій з іноземною валютою на загальну суму 1 425 472 20,31 грн., у тому числі по періодах:
- 2009 рік - 774 772 449,48 грн.;
- у 1 кварталі 2010 року - 367 637 459,36 грн.;
- у 1 півріччі 2010 року - 556 766 402,30 грн.;
- 3 кварталі 2010 року - 640 761 014,40 грн.;
- у 2010 році - 648 096 027,61 грн.;
- у 1 кварталі 2011 року - 2 603 543,22 грн.
Утім, на думку суду, такий підхід контролюючого органу при визначенні кінцевого фінансового результату обмінних (конверсійних) операцій є неправильним та таким, що не ґрунтується на даних бухгалтерського обліку банку та первинних документах.
Так, форма №748 “Звіт про касові обороти банку” є однією із форм статистичної звітності, що передбачені Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року №124 (далі по тексту - Правила організації статистичної звітності).
Відповідно до пункту 1.1 Правил організації статистичної звітності дані Правила розроблено згідно з вимогами Законів України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про державну статистику” з метою отримання відповідних даних від територіальних управлінь і установ Національного банку України, банків України та філій іноземних банків в Україні (далі - банки), інших фінансових установ, національного оператора поштового зв'язку України, яким надано генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, та підприємств (що мають рахунки в іноземних банках), для складання грошової і банківської статистики, статистики платіжного балансу і з міжнародної інвестиційної позиції, та для забезпечення виконання Національним банком України регулятивних та наглядових функцій відповідно до законодавства України.
Зміст форми №748 “Звіт про касові обороти банку” та пояснень щодо її заповнення свідчить, що у даній формі банк зазначає інформацію про статті надходжень і видатків, яка складається за даними бухгалтерського обліку надходжень і видачі готівки, які фіксуються в журналах обліку надходжень та видач готівки із зазначенням символів звіту.
При цьому суд звертає увагу, що форма №748 “Звіт про касові обороти банку” не відображає інформації про результат від операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
Тобто, наведене вказує, що ДПІ у Шевченківському районі визначила кінцевий результат обмінних (конверсійних) операцій ПАТ “АРТЕМ-БАНК” на підставі статистичної інформації, що стосується виключно готівкових розрахунків, що суперечить правилам, встановленим у підпункті 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та не відповідає сутності бухгалтерського обліку, оскільки статистична звітність не є підставою для визначення валових доходів та валових витрат, а у межах спірних правовідносин банк здійснював як готівкові, так і безготівкові розрахунки.
З метою встановлення обставин справи та виконання вказівок Вищого адміністративного суду України судом зібрано та досліджено докази на підтвердження правильності визначення позивачем кінцевого фінансового результату обмінних (конверсійних) операцій за результатами перевірених звітних періодів, а саме: декларації з податку на прибуток банку за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року з додатками до них, оборотно-сальдові відомості, розшифровки кінцевого фінансового результату, реєстри розрахункових документів за операціями купівлі-продажу валюти, щоденні касові обороти, обороти готівки по касам банку, обороти по касах, реєстри проданої іноземної валюти, прибутково-видаткові касові ордери, угоди купівлі-продажу валюти щодо операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, валюто обмінних і конверсійних операцій за грудень 2009 року, виписки по рахунку щодо переоцінки еквівалента валютного ринку та курсових різниць, які виникли при продажу готівкової валюти.
За результатом аналізу наданих документів суд дійшов висновку, що задекларовані ПАТ “АРТЕМ-БАНК” в деклараціях з податку на прибуток банку показники прибутку від операцій з торгівлі та переоцінки іноземної валюти за періоди 4 квартал 2009 року, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік та 1 квартал 2011 року, відповідають даним бухгалтерського обліку та підтверджуються відповідними первинними, розрахунки ви та платіжними документами. Доказів на спростування зазначеного відповідачем до суду не надано.
Таким чином висновки акта перевірки про порушення позивачем підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму та заниження податку на прибуток за даним епізодом порушення є помилковими, а збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - протиправним.
В частині висновків акта перевірки про порушення позивачем підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суд звертає увагу на наступне.
В акті перевірки зафіксовано, що позивач безпідставно не включив до складу валових доходів суми страхового відшкодування у розмірі 8 125 987,03 грн., отримані за договором добровільного страхування кредитів від 01 липня 2009 року №СКР 09-713-ю, укладеним із ЗАТ “СК “Артем”.
Матеріали справи підтверджують, що між ЗАТ “Страхова компанія “Артем” (страховик) та ВАТ “АРТЕМ-БАНК” (правонаступником якого є позивач) (страхувальник) 01 липня 2009 року укладено договір СКР №09-713ю страхування кредитів, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з повною або частковою втратою ним коштів в результаті неповернення позичальниками страхувальнику кредитів, виданих позивальникам на підставі кредитних договорів та договорів про відкриття кредитної лінії. Об'єктами страхування є майнові інтереси, пов'язані з матеріальними збитками, які завдані страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позивальниками своїх обов'язків, передбаченими контрактами між позичальником та страхувальником.
01 вересня 2009 року сторонами підписано додаткову угоду до договору №1/09, згідно з додатками до якої, одним з об'єктів страхування є договір кредитної лінії від 12 лютого 2009 року №05/09, укладений між позивачем та споживчим кооперативом “Новий сад (далі по тексту - договір кредитної лінії).
Відповідно до страхового акту від 16 вересня 2009 року СКР №09-713Ю/1, який складено за результатами розслідування страхової події, а саме, неповернення кредиту за договором кредитної лінії від 12 лютого 2009 року №05/09, подія, що сталася, відповідає умовам страхування та є страховим випадком, заявлені збитки складають 4 002 000,00 грн., виплата складає 3 997 998,00 грн.
Згідно зі страховим актом від 07 жовтня 2009 року СКР №09-713Ю/2, який складено за результатами розслідування страхової події, а саме, неповернення кредиту за договором кредитної лінії від 12 лютого 2009 року №05/09, подія, що сталася, відповідає умовам страхування та є страховим випадком, заявлені збитки складають 11 898 500,00 грн., виплата складає 11 886 601,50 грн.
Відповідно до виписок з особового рахунку, станом на початок жовтня 2009 року невиплачене страхове відшкодування складало 12 900 500,00 грн. та станом на 20 грудня 2010 року залишок непогашення склав 4 774 512,97 грн., який 16 липня 2012 року списано як безнадійну заборгованість. Таким чином, за перевірений період сума виплаченого страхового відшкодування склала 8 125 987,03 грн.
За правилами підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.
Таким чином, у разі коли умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування, відображення у складі валових доходів отриманої суми відшкодування одночасно передбачає включення до складу валових витрат суми застрахованих збитків, понесених платником податку.
Позивач визнає, що ним не відображено у податковій декларації з податку на прибуток у складі валових доходів отриману суму страхового відшкодування у розмірі 8 125 987,03 грн., разом з тим, суд зауважує, що зазначена обставина не призвела до заниження податку на прибуток та не вплинула на стан розрахунків з бюджетом, оскільки сума збитків у зв'язку із неповерненням кредиту за договором кредитної лінії у такому ж розмірі до складу валових витрат також не включена. При цьому факт не включення ПАТ “АРТЕМ-БАНК” до складу валових витрат суми збитків у розмірі 8 125 987,03 грн. відповідачем не заперечується.
Інакше кажучи, сума страхового відшкодування у розмірі 8 125 987,03 грн., яка підлягала включенню до складу валових доходів, покрилася за рахунок збитку на таку ж суму, що підлягає включенню до складу валових витрат, відповідно, фінансовий результат за даним епізодом рівняється 0.
З огляду на викладене, визначення суми податкового зобов'язання та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за даним епізодом порушення є протиправним.
Таким чином, наведене підтверджує, що позивач правомірно формував склад об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перевірений період, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 31 серпня 2012 року №0006932250 та №0006942250 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ “АРТЕМ-БАНК” підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 31 серпня 2012 року №0006932250 та №0006942250.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко