ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 жовтня 2015 року № 826/16024/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулась Державна податкова інспекція інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу у розмірі 24 899,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.
Суд на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу без проведення судового засідання на підставі поданих сторонами доказів та матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків вбачається, що згідно податкового повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0000021702, прийнятого на підставі акта перевірки від 23.11.2012 №7879/17-2-3008222613, відповідачу нараховано податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 24 987,48 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0000021702 направлене відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення від 15.01.2013.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано податкові декларації про майновий стан і доходи: від 04.02.2013 №106854, від 02.12.2014 №1400063863, від 12.01.2015 №1500000914, якими задекларовано 0 грн.
Згідно платіжного доручення від 26.02.2015 №QS08227409, відповідачем сплачено єдиного внеску у розмірі 170 грн.
Внаслідок несплати боргу на минулі борги позивачем нараховано також пеню на підставі п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в розмірі 82,50 грн.
Враховуючи викладене, загальна сума боргу складає 24 899,98 грн., що підтверджується довідкою позивача про розрахунок податкового боргу від 28.07.2015 №10397/9/26-58-23-01-14.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України ).
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
З огляду на те, що доказів сплати в повному обсязі узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб суду не надано, вказані суми визнаються податковим боргом.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу позивачем надіслано засобами поштового зв'язку на адресу відповідача податкову вимогу від 02.12.2014 № 10565-25 на суму 24 993,48 грн.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.
Доказів оскарження цієї податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку, а також відкликання такої податкової вимоги в порядку встановленому ст. 60 Податкового кодексу України на момент виникнення у відповідача податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, суду не надано.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України , є виключно органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків - фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб.
З урахуванням викладеного норми ст.ст. 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (сплачується (перераховується) на території міста Києва) у сумі 24 899 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. на бюджетний рахунок №33119341700010 (УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 (код платежу - 11010500).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко