ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 жовтня 2015 року № 826/15794/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач, ДАБІ України) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про застосування заходів реагування шляхом зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що на зазначеній земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 самочинно побудовано заклад громадського харчування - ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1» без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, та відбувається здійснення експлуатації такого об'єкта без прийняття в експлуатацію, чим порушено ст.ст. 34, 36, та ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому експлуатація самочинно збудованої будівлі має бути зупинена.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі постанови про проведення перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.06.2015 року, винесеної слідчим слідчого відділу Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенантом міліції Головня С.В. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100030001148 у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, начальником інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Полуніною Тетяною Петрівною проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_1 експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1.
Вказаною перевіркою з виїздом на місце позивачем встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 на зазначеній земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 самочинно побудовано заклад громадського харчування - ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1» без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, та відбувається здійснення експлуатації такого об'єкта без прийняття в експлуатацію та віднесено об'єкт будівництва до ІІ категорії складності.
На підставі викладеного позивачем зроблено висновок, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 34, 36, та ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки посадовою особою позивача складено акт перевірки від 22.07.2015 р., в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано припис від 22.07.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Складені за результатами проведеної перевірки акт, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.07.2015 р. направлені на адресу відповідача поштою.
Враховуючи зазначене, у зв'язку з тим, що об'єкт побудовано самочинно без документів, які надавали б право на виконання будівельних робіт, та відбувається здійснення експлуатації такого об'єкта без прийняття в експлуатацію, позивач звернувся з відповідним позовом до суду з вимогою про застосування заходів реагування шляхом зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Частиною 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Право суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з адміністративним позовом до невладного суб'єкта завжди пов'язується з практичною необхідністю в обмеженні прав, свобод чи законних інтересів фізичних або юридичних осіб, у разі коли суб'єкт владних повноважень без рішення суду не може реалізувати визначену законом компетенцію, або ж у справах про притягнення фізичних чи юридичних осіб до передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналогічні повноваження передбачені Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).
Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Згідно з п. 14 Порядку №533, на суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, покладається обов'язок виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктами 16, 17, 19 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 2 Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Частиною 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз норм чинного законодавства, які регламентують порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, свідчить, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю суб'єкту містобудування щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Невиконання припису є правопорушенням, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій та штрафів згідно із законом.
Між тим, невиконання припису не передбачає права органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до адміністративного суду з позовом про спонукання суб'єкта містобудування виконати такий припис. До того, ж механізм примусового виконання такого обов'язку відповідача відсутній, що нівелює роль судового рішення про задоволення такого позову.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень може діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, в межах заявлених позовних вимог, позивач не довів необхідності застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 такого заходу як зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1, водночас позивач вправі самостійно видавати приписи про зупинення будівництва та зобов'язання надати необхідні документи.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши норми законодавства, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко