23 листопада 2015 р. Справа №818/3572/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1І.) звернулась до суду з позовом до територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області (далі - ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області), Управління Держпраці у Сумській області і згідно уточнених позовних вимог (а.с.177) просить суд
- визнати протиправними дії ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області, вчинені 25.09.2015р. під час доведення змісту наказу від 25.09.2015р. №97-к «Про звільнення ОСОБА_1І.»,
- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Сумській області при направленні листа від 06.08.2015р. №15-2798 на ім'я Голови Держпраці з автобіографічною довідкою позивача без письмової згідно на оброблення персональних даних,
- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області від 25.09.2015р. №97-к «Про звільнення ОСОБА_1І.»,
- негайно поновити на посаді завідувача сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області,
- зобов'язати голову комісії з реорганізації ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області ОСОБА_3 персонально письмово попередити позивача за 2 місяці про можливе вивільнення та одночасно запропонувати всі вакантні посади Управління Держпраці у сумській області з дня затвердження штатного розпису цього Управління,
- стягнути з ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.09.2015р. по день фактичного поновлення на посаді,
- стягнути з ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.09.2015р. по 13.10.2015р. в сумі 2562,15 грн.,
- стягнути з ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області та Управління Держпраці у Сумській області солідарно моральну шкоду в розмірі 30000грн.
Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала на посаді завідувача сектору юридично-правової роботи, персоналу та запобігання корупції ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області. Станом на день винесення спірного наказу ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області було порушено процедуру звільнення її із займаної посади. Позивача не було персонально повідомлено про наступне вивільнення за 2 місяці до звільнення, їй не було запропоновано всі наявні вакантні посади, не було враховано, що позивач є головою профспілки, а тому її звільнення повинно було бути узгоджено із профспілкою. Також зазначала, що під час оголошення керівником ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області про її звільнення, позивача було затримано у робочому кабінеті, її ображали, принижували особисту гідність, незаконно утримували в кабінеті. Також позивач зазначає, що Управління Держпраці у Сумській області було неправомірно направлено листа на ім'я до Голови Держпраці з автобіографічною довідкою позивача, оскільки письмової згідно на оброблення персональних даних позивач не надавала, взагалі була відсутня необхідність погоджувати її працевлаштування із іншою установою. Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зазначає, що повний розрахунок із нею був здійснений лише 13.10.2015р., тому ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області повинен відшкодувати позивачу суму за період з дня звільнення по день фактичного розрахунку. Незаконним звільненням їй заподіяно моральну шкоду, що полягала в стражданнях через порушення її прав, необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя. На відшкодування моральної шкоди просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку 30 000 грн.
Представник ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.09.2015р. по 13.10.2015р. в сумі 2562,15 грн. визнав в повному обсязі, зазначив, що дійсно було порушено строки розрахунку в зв'язку із відсутністю бухгалтера. Тому в цій частині просив позовні вимоги задовольнити, але в задоволенні інших вимог просив суд відмовити в їх задоволенні. Зазначав, що дійсно в ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області відсутні докази персонального повідомлення ОСОБА_1 про наступне вивільнення, але позивач повинна була знати про реорганізацію підприємства, оскільки була спочатку заступником голови комісії із реорганізації, в подальшому переведена до складу комісії. Враховуючи той факт, що позивач відмовилася від запропонованих посад, 25.09.2015р. він разом із свідками зайшов до кабінету позивача, оголосив про зміст наказу, але позивач відмовилася ставити підпис, тому було складено відповідний акт. Про те, що позивач є головою профспілки йому було невідомо, позивач не повідомляла ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області про створення профспілки.
Представник Управління Держпраці у Сумській області зазначила, що позивачу було 25.09.2015р. запропоновано вакантні посади, від яких позивач відмовилася, складено відповідний акт. Також зазначала, що Управлінням Держпраці у Сумській області дійсно направлялася інформація на ім'я Голови Держпраці з автобіографічною довідкою позивача, дані дії відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008р. №1040.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 91 статті 116 Конституції України, Постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.
Наказом №15 від 19.03.2015р. «Про реорганізацію територіальних управлінь Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України» утворено комісію із реорганізації ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області №60-к від 18.07.2013р. ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектору юридичного забезпечення, з кадрових питань та запобігання корупції з 18.07.2013р. (а.с.85).
Наказом №97-к від 25.09.2015р. «Про звільнення ОСОБА_1І.» (а.с.87) позивача відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КЗпП у зв'язку із реорганізацією звільнено із займаної посади.
25.09.2015р. позивача усно проінформовано про наказ про звільнення, запропоновано ознайомитися із даним наказом. Представником ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області разом із двома свідками складено акт від 25.09.2015р. «Про відмову від ознайомлення з наказом №97-к від 25.09.2015р. ОСОБА_1І.» (а.с.88).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Тобто, відповідно до ст.49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації лише у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, тобто позивачу в обов'язковому порядку повинна запропонуватися робота в новоствореній юридичній особі.
Представником ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області надана суду письмова інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, що була направлена до територіального органу Державної служби зайнятості (а.с.91-93), в якій зазначено, що дата наказу про попередження про заплановане вивільнення позивача є 26.03.2015р.
Натомість, в матеріалах справи відсутні жодні докази про попередження про заплановане вивільнення ОСОБА_1 в зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, відсутні докази того, коли саме ОСОБА_1 попереджали про такий наказ. Представники відповідача зазначили, що такий наказ із підписом позивача та датою ознайомлення відсутній.
Посилання представників на те, що позивач знала про заплановане вивільнення в зв'язку із тим, що була членом комісії із реорганізації, є необґрунтованим, оскільки згідно ст.49-2 КЗпП України докази персонального попередження позивача матеріали справи не містять. В судовому засіданні позивач категорично заперечувала про те, що її під підпис попереджали про наступне вивільнення.
Також відповідачами не надано жодного доказу того, що позивач, як завідувач сектору юридичного забезпечення, з кадрових питань та запобігання корупції і член комісії із реорганізації, знищила докази попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення. Слід зазначити, що керівник ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області особисто зобов'язаний забезпечувати контроль за виконанням наказу № 35 від 26.03.2015р., про що зазначено в даному наказі, в т.ч. і про стан виконання реорганізації.
Так, відповідно до наказу №35 від 26.03.2015р. розпочато процедуру реорганізації ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області (а.с.96).
Додатком № 2 до наказу від 26.03.2015р. №35 затверджено план заходів з реорганізації ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області шляхом злиття (а.с.98зворотн.стор.-99). Відповідно до п.2 цього додатку термін виконання заходів з попередження працівників про майбутнє вивільнення зазначено до 29.03.2015р., виконавці ОСОБА_1, керівники структурних підрозділів. Пунктом 3 наказу від 26.03.2015р. №35 зазначено, що забезпечити виконання додатку №2 до наказу в строк до 30.06.2015р. Контроль за виконанням даного наказу покладено особисто на в.о. начальника ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області, який є головою комісії із реорганізації (а.с.96).
Таким чином судом встановлено, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 персонально була попереджена про майбутнє вивільнення. В зв'язку чим відповідачем не доведено правомірність звільнення позивача без дотримання двомісячного строку попередження перед звільненням.
Також слід зазначити, що штатний розпис новоствореної установи було затверджено 08.07.2015р. (а.с.36), натомість вакантні посади позивачу були запропоновані лише 25.09.2015р. (а.с. 43-44), чим порушено ст.49-2 КЗпП України.
Слід зазначити, що навіть станом на 25.09.2015р. в наявності були 23 посади, натомість позивачу були запропоновані лише 9 вакантних посад, що також є порушенням ст. 49-2 КЗпП України.
Також слід зазначити, що відповідачем не надано доказів того, що на час затвердження штатного розпису ОСОБА_1 неможливо було працевлаштувати на посади, докази того, що відповідачем досліджувалося питання переважного права на залишення працівників ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області та Державної інспекції з питань праці в Сумській області працювати в новоствореному Управлінні Держпраці у Сумській області, відсутні.
Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Відповідно до частини сьомої зазначеної статті рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування такої відмови, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації (профспілкового представника).
Як підтверджується матеріалами справи, зокрема випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 08.09.2015р. позивач є керівником професійної спілки «Справедливість» Управлінні державної служби України з питань праці в Сумській області (а.с.119-120)
Власник або повноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) лише у разі відсутності в рішенні обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року № 21-319а13.
В матеріалах справи відсутні жодні звернення до профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору. Відсутнє жодне рішення профспілкового органу щодо звільнення позивача із займаної посади.
Таким чином ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області наказ № 97-к від 25.09.2015р. видано протиправно, з порушенням ст. 49-2 КЗпП України, він підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення, з кадрових питань та запобігання корупції ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
В ході розгляду справи встановлено, що з дня фактичного звільнення 25.09.2015 р. по день ухвалення рішення у справі тривалість вимушеного прогулу позивача склала 40 робочих дні. В довідці, наданій ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 134,85 грн. (а.с.111), відповідно розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 5394 грн.
Згідно п. 32 Постанови Пленуму ВС України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Згідно довідки Сумського центру зайнятості №2585 від 23.11.2015р. позивач не знаходилася на обліку та допомогу не отримувала.
Таким чином на користь позивача підлягає стягнення сума грошового забезпечення в розмірі 5394 грн.
Також підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.09.2015р. по 13.10.2015р. в сумі 2562,15 грн.
Так, остаточний розрахунок із позивачем було здійснено не в день звільнення, а лише 13.10.2015р., дане порушення ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області не заперечується, підтверджується матеріалами справи, в цій частині позовні вимоги визнані відповідачем.
Разом із тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправними дії ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області, вчинені 25.09.2015р. під час доведення змісту наказу від 25.09.2015р. №97-к «Про звільнення ОСОБА_1І.».
Матеріалами справи підтверджується, що ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області було доведено ОСОБА_1 про зміст прийнятого наказу про її звільнення, запропоновано ознайомитися під розпис, але позивач відмовилася від його підписання, про що складено акт від 25.09.2015р. за участю двох свідків. Таким чином обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права в такий спосіб не сприятиме повному захисту її порушеного права. Порушене право відновлено судом шляхом поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.
Також судом відмовляється в задоволенні вимог щодо зобов'язання голову комісії з реорганізації ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області ОСОБА_3 персонально письмово попередити позивача за 2 місяці про можливе вивільнення та одночасно запропонувати всі вакантні посади Управління Держпраці у Сумській області з дня затвердження штатного розпису цього Управління.
Відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Дані вимоги є передчасними, оскільки всі дії, що стосуються вивільнення працівників в зв'язку із реорганізацією підприємства є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.
Також судом відмовляється в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області в частині визнати протиправними дії Управління Держпраці у Сумській області при направленні листа від 06.08.2015р. №15-2798 на ім'я Голови Держпраці з автобіографічною довідкою позивача без письмової згідно на оброблення персональних даних.
Так, відповідно до ч.2 п.22 Постанови КМУ від 1040 від 26.11.2008р. керівники юридичних служб територіальних органів міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади призначаються на посаду за погодженням з керівниками юридичних служб відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Тому у суду відсутні дані щодо визнання протиправними дії Управління Держпраці у Сумській області в зв'язку із тим, що даний запит було направлено в межах процедури звільнення працівника із займаної посади у зв'язку із реорганізацією.
Відповідно до ст. 237-1 КзпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що в зв'язку з незаконним звільненням відповідачем - ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області позивачці заподіяно моральну шкоду, яка полягала в стражданнях, пов'язаних з втратою роботи, необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя відшукуючи засоби для існування. Відповідно до листа непрацездатності та виписки із амбулаторної книги ОСОБА_1 позивач з наступного дня після звільнення знаходилася на лікарняному, лікарем зазначено, що ОСОБА_1 отримала гостру реакцію на стрес, невропатичний розлад, призначено до вживання лікарських засобів. Враховуючи тривалість та характер страждань, можливість відновлення порушеного права, характер дій відповідача, суд вважає необхідним стягнути з ТУ Держгірпромнагляду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. Оскільки діями Управління Держпраці у Сумській області при направленні листа від 06.08.2015р. №15-2798 на ім'я Голови Держпраці з автобіографічною довідкою позивача моральної шкоди не заподіяно, тому її вимоги в частині стягнення моральної шкоди з Управління Держпраці у Сумській області задоволенню не підлягають.
З урахуванням того, що згідно вимог ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплат заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, суд вважає за необхідне постанову в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2899,19 грн. допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015р.
Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області.
Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області (і.к.37970341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к.2292909485) суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5394 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири грн.), суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2562,15 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві грн. 15 коп.), 1000 грн. (одна тисяча грн.) моральної шкоди.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Постанова в частині поновлення на посаді та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2899,19 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 19 коп.) підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2015р.
Суддя С.М. Гелета