23 листопада 2015 р. Справа № 818/3515/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,
представників відповідача та 3-ї особи ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну за позовом ОСОБА_3 до прокурора Сумської області Матвійчука Віталія Анатолійовича, 3-тя особа прокуратура Сумської області про скасування наказу, -
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3Л.) звернувся до суду з адміністративним позовом до прокурора Сумської області державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_4 (далі - відповідач, прокурор Сумської області), третя особа - прокуратура Сумської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 01.09.2015 року № 623к, виданий прокурором Сумської області державним радником юстиції 3 класу ОСОБА_4
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани в зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, що виявилось у здійсненні неефективного процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 420132001170000022 та грубому порушенні вимог кримінального процесуального законодавства, що стало наслідком приховування від обліку особливо тяжкого кримінального правопорушення, незаконного закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Позивач не погоджується із зазначеним наказом, оскільки всупереч вимог Дисциплінарного статуту прокуратури України його притягнуто до відповідальності більш ніж через рік з моменту вчинення проступку, а невнесення ним даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, не можу бути поставлене йому у провину, оскільки в даному кримінальному провадженні його призначено процесуальним керівником через 9 місяців після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і позивач взагалі не вважає, що є необхідність по зазначеній кримінальній справі вносити до Реєстру відомості відносно ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України. Також позивач зазначив, що у спірному наказі невірно зазначено номер кримінального провадження та дату постанови про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, а саме замість № 420132001170000022 зазначено № 12013200170000022, а дату постанови зазначено як 27.05.2015 року замість 27.05.2014 року.
В судовому засіданні 17.11.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в подальшому просив справу розглядати без його участі.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, в письмовому відзиві, поданому до суду зазначив, що в наказі від 01.09.2015 року № 623к дійсно допущено помилки в зазначенні номера кримінального провадження та дати постанови ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, однак вказані помилки не впливають на суть виявленого порушення. Так, з 14.10.2013 року досудове розслідування кримінального провадження № 420132001170000022 здійснювалось групою прокурорів, старшим з яких був ОСОБА_3 З вказаного часу позивач мав доступ до матеріалів кримінального провадження, в яких містилися дані про наявність в діях невстановлених осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 Кримінального кодексу України. Позивачем 18.12.2013р. було винесено постанову про закриття кримінального провадження, але дана постанова 22.04.2014р. була скасована судом в зв'язку із тим, що винесена вона була передчасно, не було досліджено всіх обставин, передбачених ст. 187 та 121 Кримінального кодексу України. Таким чином, позивач був зобов'язаний внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом розбійного нападу на ОСОБА_8, однак вказаний обов'язок не виконав, жодних процесуальний дій виконано не було, розслідування не проподилося. Відомості щодо даного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 19.08.2015 року після вказівки прокуратури Сумської області. Кримінальне провадження № 420132001170000022 неодноразово було предметом судового розгляду, при цьому судами, в тому числі апеляційним судом Сумської області, який зазначив, що наявні у винуватих осіб склад злочину, передбачений ч. 2 ст.121 та ч. 4 ст.187 КК України. Посилаючись на вказані обставини, представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, працює на посаді прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури.
Постановою заступника прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури від 14.10.2013 року ОСОБА_3 призначено старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 420132001170000022.
Згідно витягу із кримінального провадження № 420132001170000022, 02.03.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, згідно заяви від 09.07.2006 року, щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8, спричинення йому тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий помер наступного дня, заволодіння його мобільним телефоном, срібним ланцюжком та грошима.
18.12.2013 року ОСОБА_3 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 420132001170000022 від 02.03.2013 року, відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2014 року вказана постанова скасована, матеріали кримінального провадження повернуто до Конотопського МВ УМВС України в Сумській області для проведення досудового розслідування.
Постановою від 27.05.2014 року ОСОБА_3 закрито кримінальне провадження № 420132001170000022 від 02.03.2013 року, в зв'язку зі смертю ОСОБА_5
Постановою першого заступника Генерального прокурора України від 03.08.2015 року постанову старшого прокурора Дмитренко О.Л. від 27.05.2014 року про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 - скасовано. Кримінальне провадження № 420132001170000022 направлено до прокуратури Сумської області для організації подальшого досудового розслідування.
В подальшому 18.08.2015 року, на оперативній нараді при прокуратурі Сумської області, розглянуто питання щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420132001170000022. За результатами оперативної наради визнано, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено з порушенням вимог ст. ст. 2, 9 Кримінального процесуального кодексу України, а рішення про його закриття прийнято незаконно. За незаконне закриття кримінального провадження, приховування та не внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про правопорушення, передбачене ст. 187 Кримінального кодексу України, не направлення потерпілим, заявникам копії постанови про закриття провадження, позивача вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану.
Наказом від 01.09.2015 року № 623к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за неналежне виконання службових обов'язків, яке виразилось у здійсненні неефективного процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 420132001170000022 та грубого порушення вимог кримінального процесуального законодавства, що стало наслідком приховування від обліку особливо тяжкого кримінального правопорушення, незаконного закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також за не направлення потерпілим, заявникам копії постанови про закриття провадження, позивачу - ОСОБА_3 оголошено догану.
Згідно ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України (далі - Статут), дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури. Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність
Статтею 9 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку
Частиною першою статті 12 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку.
Як свідчить спірний наказ від 01.09.2015 р. №623к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що без проведення всебічного, повного неупередженого дослідження всіх обставин 27.05.2014 р. ОСОБА_3 виніс постанову про закриття провадження.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем була прийнята постанова про закриття кримінального провадження 27.05.2014 р., яка була в подальшому скасована Генеральною прокуратурою України 19.08.2015 р., але відповідачем застосовано дисциплінарне стягнення за винесення необґрунтованої постанови лише 01.09.2015 р., тобто із пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 12 Статуту.
Разом із тим, слід зазначити, що позивачу спірним наказом оголошено догану не лише за винесення незаконної постанови 27.05.2014р., а і за те, що позивачем не було направлено копії постанови про закриття кримінального провадження від 27.05.2014р. потерпілим, заявникам.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Під час проведеної оперативної наради 18.08.2015 р. встановлено, що позивач не направив копії постанови заявнику і потерпілому, Генеральна прокуратура України після отриманої скаргу лише 26.06.2015 р. витребувала кримінальне провадження № 42013200170000022 із висновком про обґрунтованість прийнятого рішення і 03.08.2015 р. скасувала постанову від 27.05.2014 р. як незаконну. Матеріалами справи не підтверджується факт того, що позивачем було своєчасно направлено копії постанови про закриття кримінального провадження від 27.05.2014 року зацікавленим особам, що також підтверджується постановою Генеральної прокуратури України від 03.08.2015 р. в якій міститься інформація, що після вивчення кримінального провадження встановлено, що жодного учасника кримінального провадження про винесення постанови від 27.05.2014р. не було повідомлено. Таким чином, з 27.05.2014 р. позивачем не було вчинено дій щодо своєчасного направлення зацікавленим сторонам постанови про закриття провадження, в зв'язку із чим Генеральною прокуратурою України постанова від 27.05.2014 р. була скасована лише 03.08.2015 р. Дана бездіяльність позивача тривала з дня винесення постанови 27.05.2014 р. і до дня отримання скарги Генеральною прокуратурою України у 2015 році, а тому за це порушення відповідачем не пропущено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також, листом від 16.11.2014 року №84-6780вих.15 Конотопська міжрайонна прокуратура повідомила, що згідно відомостей Книги обліку вихідної кореспонденції Конотопської міжрайонної прокуратури записи про інформування позивачем прокуратуру Сумської області про прийняті процесуальні рішення, в т.ч. і постанову від 27.05.2014 року відсутні.
Слід зазначити, що спірним наказом позивача також притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженні № 42013200170000022 про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Відомості щодо ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до кримінального провадження № 420132001170000022 лише 19.08.2015 року, що підтверджується копією витягу.
В обґрунтування протиправності спірного наказу, позивач зазначає, що на момент його призначення старшим групи прокурорів в кримінальному провадженні № 420132001170000022, відомості щодо кримінального правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 9 місяців до цього. Заяви або повідомлення про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України до ОСОБА_3 не надходило, усні або письмові вказівки щодо внесення до кримінального провадження № 420132001170000022 відомостей про злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, йому не надавались. На його переконання такі відомості не потрібно вносити, відсутні допустимі та достовірні докази, які б вказували на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, у позивача не було підстав для кваліфікації правопорушення за цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Фактично з моменту призначення процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 420132001170000022 ОСОБА_3 мав доступ до матеріалів вказаного провадження.
При цьому суд зазначає, що матеріали кримінального провадження № 420132001170000022 неодноразово передавались до суду та були предметом судового розгляду.
Так, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, визнано невинними і по суду виправданими за недоведеністю їх вини у скоєнні злочинів.
Таким чином, правова кваліфікація діяння, вчиненого ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в кримінальному провадженні № 420132001170000022 визначена не лише за ч. 2 ст. 121, а і за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Аналогічна кваліфікація міститься в ухвалі Апеляційного суду Сумської області від 21.02.2013 року. Судом апеляційної інстанції зазначено, що правоохоронними органами не було досліджено всіх обставин, передбачених ст. 187 та ст. 121 Кримінального кодексу України.
Більш того, позивачем вже виносилася постанова про закриття кримінального провадження 18.12.2013 року виключно по ч. 2 ст.121 КК України, яка була скасована ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2014 року, матеріали провадження повернуті для проведення додаткового розслідування.
Позивач призначений процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 420132001170000022, мав доступ до вказаних рішень суду та повинен був внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до правової кваліфікації діяння підозрюваних, що відповідала обставинам справи, за ч. 4 ст.187 КК України.
Накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 стосувалось приховування від обліку особливо тяжкого кримінального правопорушення, тобто не внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань правової кваліфікації діяння, вчиненого ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в кримінальному провадженні № 420132001170000022 за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України з 14.10.2013 року до 19.08.2015 року.
Слід зазначити, що позивач, працюючи на посаді прокурора, з дня коли дізнався про те, що кримінальне провадження повинно бути проведено не лише за ч. 2 ст. 121, а і за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, дану інформацію він зобов'язаний у відповідності до ст. 214 КПК України внести в Реєстр досудових розслідувань та провести всі слідчі дії, і в подальшому, прийняте процесуальне рішення. Оскільки вказане порушення є триваючим, тому позивачем не порушено строки притягнення до дисциплінарної відповідальності за дане порушення.
Таким чином відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за триваючи правопорушення, зокрема, не направлення потерпілим, заявникам своєчасно постанови про закриття провадження від 27.05.2014р. та невнесення до Реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню по ч. 4 ст. 187 КК України, не проведення необхідних слідчих дій, неприйняття процесуального рішення по зазначеній кваліфікації.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу від 01.09.2015 року № 623к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, виданого прокурором Сумської області Матвійчуком В.А., необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до прокурора Сумської області Матвійчука Віталія Анатолійовича, 3-тя особа прокуратура Сумської області про скасування наказу № 623 к від 01.09.2015 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 27.11.2015 року
Суддя С.М. Гелета