Справа № 815/6340/15
26 листопада 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або Департамент ДАБІ в Одеській області), в якому, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.10.2015 року та постанову № 605 по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2015 року, які були складені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог, позивач в цілому зазначила, що відповідачем було грубо порушено діюче в Україні законодавство, а саме Конституцію України, Порядок проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, Порядок розгляду питань про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та інше, що є підставою для визнання протиправним та скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем жодних перевірок не проводилось, всі матеріали складались в приміщенні відповідача, без виходу на об'єкт, ОСОБА_1 жодним чином не була попереджена про проведення позапланової перевірки 02.10.2015 року та не була присутньою на них, що позбавляло її можливості ознайомлюватись зі змістом документів, надавати свої пояснення тощо. Матеріали перевірки надіслані на адресу ОСОБА_1 із значним запізненням, що у подальшому позбавляло її можливості бути присутньою при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудування.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представники відповідача у судове засідання з'явився, відносно задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, відносно розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 являється власником 14/300 частин будівлі, виробничий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Мічуріна, 11, що підтверджується копією свідоцтва про право власності та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 88-89).
09 вересня 2015 року позивачем було отримано Декларацію за № ОД 082152522172 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції 14/300 частини будівель виробничого комплексу та в подальшому, 17 вересня 2015 року позивачем було отримано Декларацію № ОД 142152601214 про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції (а.с. 78-87).
02 жовтня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 та звернення гр. ОСОБА_3, яке надійшло листом Одеської обласної державної адміністрації № М-4298/3-07 від 04.09.2015 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1, а саме об'єкта будівництва: реконструкція 14/300 частини будівель, виробничого комплексу в станцію технічного обслуговування автомобілів за адресою: вул. Мічуріна, 11, м. Ізмаїл, Одеської області.
За результатами проведеної перевірки вищезазначеною посадовою особою відповідача було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 02.10.2015 року, яким встановлено порушення позивачем вимог ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 31, ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зроблено висновок про те, що замовником будівництва ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об'єкта до експлуатації за вищезазначеною адресою (а.с. 95-98).
Також 02.10.2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 і відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено аналогічні, що й у акті перевірки порушення, відповідальність за які передбачена ч. 8 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 99-104).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення (згідно інформації, що міститься у протоколі від 02.10.2015 року) призначено на 09.10.2015 року о 11:00 годині в приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області.
За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 02.10.2015 року відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 02.11.2015 року (а.с. 105-107).
09 жовтня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акту перевірки від 02.10.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2015 року, припису від 02.10.2015 року винесено постанову № 605 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУаАП та накладено штраф у сумі 10 200 грн. (а.с. 113).
Не погодившись із зазначеними приписом та постановою, вважаючи дії відповідача щодо їх винесення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись законодавством у сфері містобудівної діяльності, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Одеський окружний адміністративний суд досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність спірної постанови чинному законодавству.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб'єктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що він не уповноважений вирішувати питання про скасування актів перевірки, складених суб'єктом владних повноважень, але при вирішенні спору про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень суд повинен з'ясувати усі обставини по справі, зокрема, підстави та порядок проведення перевірок, дослідити вчинені відповідачем дії та їх відповідність закону, перевірити порядок прийняття актів, та винесених на підставі них рішень, тощо. Згідно вимог ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та ст. 9 КАС України, якою передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України.
Департамент ДАБІ в Одеській області - територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 150 та діє на підставі Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого наказом № 230 від 01.10.2014 року на території Одеської області.
Таким чином, Департамент ДАБІ в Одеській області наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного-архітектурно будівельного контролю в межах Одеської області.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду(контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з ст. 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
Як встановлено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553) закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Згідно з ч. 1 ст.7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України № 877 на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Статтею 10 Закону України № 877 передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 11 ст. 4 Закону України № 877 встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Згідно до п. п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
З вищевикладеного вбачається, що Департамент ДАБІ в Одеській області при здійсненні перевірки повинна дотримуватись відповідного порядку здійснення цієї перевірки.
Так, судом достовірно встановлено, що в порушення вищезазначених вимог законодавства, позивач участь у нібито проведеної відповідачем перевірки не приймала, про що, зокрема, свідчить факт отримання позивачем 20.10.2015 року поштою поштового відправлення від відповідача, в якому містилися акт перевірки від 02.10.2015 року, припис про усунення порушення від 02.10.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення від 02.10.2015 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2015 року, що підтверджується копією конверта (а.с. 16-34).
Наказ ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 про проведення позапланової перевірки позивача представником відповідача суду не надано, направлення на проведення перевірки ОСОБА_1 не пред'являлося.
Також як за зазначено в акті та вбачається з припису та протоколу, перевірка проводилась у присутності позивача та остання відмовилась отримувати документи які були складені за наслідками проведення такої перевірки, що як встановлено судом, не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що перевірка фактично проведена не була та усі відомості (персональні дані, дані щодо підстави набуття права власності та інше) викладені в акті, а також зміст нібито встановлених порушень відповідають змісту документів, складених інспектором за результатом попередньо проведених ним перевірок за цією ж адресою 12.12.2014 року та 17.03.2015 року. За результатами таких перевірок складено постанови про адміністративне правопорушення та дворазово накладено штраф у розмірі 6 800,00 грн., який також двічі було сплачено ОСОБА_1
Вказані обставини підтверджуються доданими до позову документами, у тому числі квитанціями про сплату штрафів (а.с. 35-54).
Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення вимог п. 11 ст. 4 Закону України № 877, п. 9 Порядку № 533 відповідачем фактично перевірка не проводилось, всі матеріали за результатами перевірки складені без виходу на об'єкт, ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення позапланової перевірки 02.10.2015 р. та не була присутньою під час нібито її проведення, що позбавило її можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів, надавати свої пояснення, заперечення, тощо. Матеріали, складені за результатом перевірки надіслані на адресу ОСОБА_1 зі значним запізненням, що у подальшому позбавило її можливості бути присутньою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Також як вбачається з протоколу від 02.10.2015 року, який складено головним інспектором Терзі В.П., у ньому не зазначено про роз'яснення позивачу її прав та обов'язків та вручення копії протоколу. Відповідачем не надано жодних доказів присутності позивача при складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1
Таким чином не роз'яснивши позивачу її прав та обов'язків, не надавши можливість подати свої пояснення та не надавши копію протоколу, відповідачем було грубо порушено права особи, які передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 12, п. 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.
Крім того п.п. 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
Однак, як вже зазначалося вище, всупереч вимогам закону, право позивача бути присутньою під час проведення перевірки та на час розгляду складених документів, Департаментом ДАБІ в Одеській області забезпечено не було, чим грубо порушено вимоги вищезазначеного законодавства, а відомості у вказаних документах про нібито те, що ОСОБА_1 відмовилась від підписання акту, протоколу та припису не відповідають дійсності.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
З вищевикладеного аналізу нормативно-правових актів вбачається, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб'єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб'єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб'єкта містобудування з роз'ясненням строків та порядку його оскарження.
З огляду на викладене вище, необхідно наголосити на тому, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не було дотримано вимог чинного законодавства, що призвело до грубого порушення передбачених чинним законодавством України прав та інтересів позивача.
Так, як встановлено судом, 02.10.2015 року (тобто того ж дня коли був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил), головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів з державного архітектурно будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ в Одеській області - ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення в якому повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11:00 год. 09 жовтня 2015 року у приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 (11 поверх, каб. № 1124А). Крім того, у самому протоколі про адміністративне правопорушення мається відмітка про його нібито направлення позивачу засобами поштового зв'язку 02.10.2015 року.
Того ж дня, а саме 02.10.2015 року було складено і припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким було зобов'язано позивача усунути порушення містобудівного законодавства України у тридцяти денний термін в строк до 02.11.2015 року. Вказані вище документи (акт, припис, протокол), як в них зазначено складені в м. Ізмаїл 02.10.2015 року.
Крім зазначеного вище, суд звертає увагу на те, разом із всіма переліченими вище документами Департаментом ДАБІ в Одеській області було надіслано й постанову № 605 по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2015 року (а.с. 32-34), якою вже визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 ст. 96 КУпАП.
Суд зазначає, що головний інспектор Терзі В.П. взагалі не наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення відповідних стягнень, оскільки згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, з огляду на те що, вищезазначені неправомірні дії відповідача при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1, складені та оформленні акту перевірки від 02.10.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2015 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.10.2015 року, постанови № 605 по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2015 року, порушили права позивача та мають певні юридичні наслідки для неї у вигляді накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та постанова є необґрунтованими та такими, що винесені без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, з порушенням норм процесуального та матеріального права, а отже підлягають скасуванню.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставами для прийняття спірних актів індивідуальної дії покладено на Департамент ДАБІ в Одеській області.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним рішень.
У відповідності із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку всім наданим сторонами на час розгляду справи доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.10.2015 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 605 по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2015 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов