ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" листопада 2015 р. Справа № 809/2960/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Боршовського Т.І.
Суддів: Кафарського В.В.,
ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,
представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_2
до Міністерства доходів і зборів України ,
до Державної фіскальної служби України,
до Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання неправомірним та скасування наказу № 676 від 26.06.2015 року, поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.06.2015 року,-
ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2П.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області) про визнання неправомірним та скасування наказу № 676 від 26.06.2015 року, поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.06.2015 року. Ухвалою суду від 04.11.2015 року залучено до участі у справі як відповідачів ОСОБА_8 фіскальну службу України (надалі - ДФС) та ОСОБА_8 податкову інспекцію в Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області).
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Міністерства доходів і зборів України № 676 від 26.06.2015 року позивача було неправомірно звільнено з роботі у зв'язку з скороченням штатної чисельності працівників згідно п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України). Позивач вважає, що роботодавцем порушена процедура її звільнення з займаної посади, а саме гарантоване статтями 42, 49-2 КЗпП України переважне право на залишення на роботі, оскільки не було запропоновано всіх вакантних посад. Зокрема позивач вказує на те, що в день її попередження про звільнення, а саме 12.03.2015 року в вищевказаній ДПІ була вакантна посада заступника начальника ДПІ у Косівському районі, на яку 07.04.2015 року з грубим порушенням законодавства призначено іншого працівника. Натомість позивачу запропоновано інші посади, окрім посади заступника начальника інспекції. Позивач вказує на те, що через незнання досконало трудового законодавства в запропонованих їй відповідачем пропозиціях вакантних посад змушена була зробити запис «погоджуюсь на посаду, яка не суперечить трудовому законодавству при проведенні реорганізації шляхом приєднання. Проте посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області протиправно складено акт про відмову від підписання пропозиції запропонованих посад. Окрім цього, вважає позивач, її звільнення з посади відбулося без згоди профспілкового комітету працівників ДПІ у Косівському районі, що є порушенням вимог статті 43 КЗпП України.
Позивач та її представник в судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримали повністю. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, наведених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Зокрема в судових засіданнях наголосили, що в зв'язку із реорганізацією ДПІ у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області позивачу була встановлена дата звільнення - 13 травня 2015 року та запропоновано всі вакантні посади. В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача, дату її звільнення було перенесено, та 22.06.2015 року, після виходу позивача на роботу, повторно запропоновано всі вакантні посади як в ДПІ у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, так і в інших територіальних органах ДФС в Івано-Франківській області. Проте ОСОБА_2 в пропозиції вказала: «погоджуюсь на посаду, яка не суперечить трудовому законодавству при проведенні реорганізації шляхом приєднання», в зв'язку з чим останній було запропоновано написати заяву на яку саме посаду вона погоджується, але від написання вказаної заяви вона відмовилася, що фактично є відмовою від запропонованих посад, про що складено акт від 22 червня 2015 року. 26.06.2015 року позивачу повторно запропоновані вакантні посади в органах ДФС України, однак з аналогічних підстав складено акт про відмову від запропонованих посад. Також вказали, що при звільненні працівника згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України законодавець не робить прив'язки до забезпечення працівника посадами, які раніше обіймав працівник, або рівнозначними посадами, натомість йдеться лише про забезпечення його роботою. Крім того, як наголошено представниками відповідачів, роботодавцем було взято до уваги той факт, що відповідно до наказу ДФС України від 28 квітня 2015 року за №37-ДС ОСОБА_2 була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, яка ні на момент надання пропозицій вакантних посад, ні на момент звільнення не була погашена. Щодо відмови профспілкового органу у наданні згоди на звільнення позивача, то відповідачі вважають, що відповідно до статті 43-1 КЗпП України при звільненні з посади, на якій перебувала ОСОБА_2, згоди виборного органу первинної профспілкової організації не потрібно. Просили в задоволення позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року за №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» (надалі - постанова КМУ від 06.08.2014 року №311), регламентовано утворення юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком, згідно з додатком № 1 та здійснення реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком, згідно з додатком № 2.
Відповідно до додатку № 2 до вказаної вище постанови, передбачено реорганізацію Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Міндоходів шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС.
У зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, 12 березня 2015 року ОСОБА_2 попереджено про її звільнення 13.05.2015 року з посади першого заступника ДПІ у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області та одночасно було запропоновано вакантну посаду заступника начальника ДПІ у Верховинському районі ДФС в Івано-Франківській області, від якої позивач відмовилась, вказавши, що відповідно до трудового законодавства їй повинна бути запропонована рівнозначна посада (том 1, а.с.109).
Як встановлено судом з пояснень відповідачів, позивача, в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача, дату її звільнення було перенесено. Після виходу ОСОБА_2 на роботу, відповідно до додатку № 1 від 22 червня 2015 року до попередження про наступне вивільнення від 12 березня 2015 року (Додаток № 1), ОСОБА_2 було запропоновано наступні вакантні посади: головного спеціаліста з питань інфраструктури ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора відділу реєстрації та електронних сервісів ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; старшого державного інспектора відділу реєстрації та електронних сервісів ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; старшого державного інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора координаційно-моніторингового сектору (на час відпустки основного працівника по догляду за дитиною) ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора сектору погашення заборгованостей ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора з питань організаційно-розпорядчої роботи ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області (на час відпустки основного працівника по догляду за дитиною); заступника начальника ДПІ у Верховинському районі ДФС в Івано-Франківській області (том 1, а.с.118).
В вищевказаному додатку до попередження № 1 від 22.06.2015 року про наступне вивільнення від 12.03.2015 року ОСОБА_2 вчинено запис про ознайомлення з запропонованими посадами такого змісту: «погоджуюсь на посаду, яка не суперечить трудовому законодавству при проведенні реорганізації шляхом приєднання». 22 червня 2015 року посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено акт про відмову позивача в написанні письмової заяви щодо надання згоди на зайняття однієї з конкретно запропонованих посад (том 1, а.с.119-122). Додатком № 1 було попереджено позивача про те, що у випадку відмови від запропонованих посад позивач буде звільнена 26 червня 2015 року.
26 червня 2015 року ОСОБА_2 повторно відповідно до Додатку № 2 від 26.06.2015 року до попередження від 12.03.2015 року було запропоновано наступні вакантні посади: головного спеціаліста з питань інфраструктури ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора відділу реєстрації та електронних сервісів ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; старшого державного інспектора відділу реєстрації та електронних сервісів ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; старшого державного інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора координаційно-моніторингового сектору (на час відпустки основного працівника по догляду за дитиною) ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора сектору погашення заборгованостей ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області; головного державного інспектора з питань організаційно-розпорядчої роботи ДПІ у Косівському районі (на час відпустки основного працівника по догляду за дитиною); заступника начальника ДПІ у Верховинському районі ДФС в Івано-Франківській області; заступника начальника ДПІ у Рогатинському районі ДФС в Івано-Франківській області; заступника начальника ДПІ у м. Івано-Франківську ДФС в Івано-Франківській області (том 1, а.с.110-111).
Позивач в додатку до попередження № 2 від 26.06.2015 року про наступне вивільнення від 12.03.2015 року зробила запис такого змісту: «погоджуюсь на посаду, яка не суперечить трудовому законодавству при проведенні реорганізації шляхом приєднання».
26.06.2015 року посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено акт про те, що ОСОБА_2 не погодилася на жодну з визначених в додатку № 2 посад (том 1, а.с.112-115).
Наказом Міністерства доходів і зборів № 676 від 26.06.2015 року ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області у зв'язку із зміною структури, штатного розпису та скорочення штатної чисельності п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою середньомісячної заробітної плати (том 1, а.с.12).
Не погоджуючись із своїм звільненням позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Статтею 43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, регулюються суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, що є складовою права громадян на працю.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто передбаченими Кодексом законів про працю України, та спеціальними, які наведені в цьому Законі.
В даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосування норми Кодексу законів про працю України, якими передбачено загальні підстави припинення державної служби.
Так, загальні підстави припинення трудового договору передбачені статті 36 КЗпП України. Згідно з частиною 3 вказаної статті у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 2 та 3 статті 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією ДПІ в Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області шляхом приєднання до ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківської області позивачу запропоновано ряд посад в ДПІ в Косівському районі та посади заступника начальника ДПІ в Верховинському районі, ДПІ в Рогатинському районі та ДПІ в м. Івано-Франківську. При цьому, згідно довідок ГУ ДФС в Івано-Франківської області станом на 12.03.2015 року, на 22.06.2015 року, на 26.06.2015 року вбачається, що позивачу було запропоновано всі рівнозначні займаній на день звільнення вакантні посади в межах Івано-Франківської області, які віднесені до номенклатури ДФС України, так і всі вакантні посади в апараті ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківської області. Окрім цього, судом також встановлено, що згідно наказу ДФС України № 2170-0 від 26.12.2014 року на посаду першого заступника начальника ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківської області призначено ОСОБА_7
Суд оцінивши змісту попередження про наступне вивільнення від 12.03.2015 року, додатків № 1 від 22.06.2015 року та № 2 від 26.06.2015 року до попередження про наступне вивільнення від 12.03.2015 року, актів про надання згоди на запропоновані посади та про відмову від запропонованих посад від 22.06.2015 року, від 26.06.2015 року, пояснення позивача, представників позивача та відповідачів, дійшов висновку про те, що вчиненні позивачем записи у вказаних попередженнях не можна вважати згодою працівника на продовження роботи в новоствореній установі на одній із запропонованих їй посад. Судом встановлено, що позивачу було запропоновано написати заяву, в якій вказати яку саме посаду вона бажає обрати для переведення, проте від написання такої заяви ОСОБА_2 відмовилася, що підтверджується складеними актами про відмову від запропонованих посад.
Скорочення штату працівників ДПІ у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області підтверджується штатними розписами та змінами до нього станом на 1 січня 2014 року, в якому налічувалося 40 штатних одиниць (том 1, а.с.172-174), станом на 23.06.2014 року - 37 штатних одиниць (том 2, а.с.111-112), та штатним розписом ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області станом на 23 січня 2015 року, в якому передбачено 35 штатних одиниць (том 1, а.с.167-169).
Щодо доводів позивача про те, що відповідачами безпідставно не було запропонована їй посада заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області, то судом встановлено таке. Посада заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області 04.02.2015 року була запропонована іншому працівнику ДПІ у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, а саме ОСОБА_9, про що свідчить його розписка на пропозиції вакантної посади від 04.03.2015 року (т. 2, а.с. 105). Щодо доводів позивача про невідповідність ОСОБА_9 кваліфікаційним вимогам, встановленим до посад, призначення та звільнення з яких віднесено до номенклатури Державної фіскальної служби України, то як вбачається з наказу ДФС України від 03.11.2014 року за №240 «Про організацію добору кадрів у ДФС», яким затверджено «Перелік посад номенклатури Державної фіскальної служби України, її територіальних органів та кваліфікаційні вимоги до осіб, що претендують на зайняття цих посад» (том 2, а.с. 156-173), копії особової картки, кандидатура ОСОБА_9 відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим до зайняття посади заступника начальника територіальної інспекції.
Доводи позивача про відсутність повноважень в ОСОБА_10 щодо пропозиції ОСОБА_9 посади, яка віднесена до номенклатури ДФС України, то як встановлено судом з поданого відповідачем наказу Державної фіскальної служби України від 25.03.2014 року за № 619-0, начальникам головних управлінь ДФС в областях передано повноваження щодо здійснення заходів щодо працевлаштування керівників територіальних органів Міндоходів, що реорганізовуються, посади яких відносяться до номенклатури Міндоходів, у тому числі шляхом пропонування посад номенклатури Голови ДФС у підпорядкованих органах (том 2, а.с.88).
Наказом Державної фіскальної служби України № 1057-о від 7 квітня 2015 року ОСОБА_9 призначено на посаду заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області. Вказаний наказ є чинним, доказів його скасування суду не подано.
Окрім цього, з огляду на доводи позивача щодо неправомірності пропонування ОСОБА_9 вищевказаної посади, то судом встановлено, що на день призначення ОСОБА_9 на посаду заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області у нього були відсутні непогашені заходи дисциплінарного стягнення, оскільки згідно наказу ДПІ в Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області №11-0 від 2 квітня 2015 року з ОСОБА_9 знято раніше застосований захід дисциплінарного впливу.
Щодо доводів позивача про те, що її звільнення було проведено за відсутності згоди первинної профспілкової організації працівників державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема, звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.
Таким чином, з огляду на диспозицію вказаної норми закону, оскільки на момент звільнення ОСОБА_2 обіймала посаду першого заступника начальника ДПІ у Косівському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, маючи І ранг податкової служби, що підтверджується особовою карткою №36 форми №П-2ДС (т, 2, а.с.90-92), то суд вважає, що згода первинної профспілкової організації на її звільнення законом в роботодавця не вимагається. При цьому, з пояснень позивача, представників відповідача, судом встановлено, що на день звільнення з посади ОСОБА_2 не була членом виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
З огляду на вказане, суд не бере до уваги як належні докази у справі, подані сторонами копії листів: запитів та відповідей ГУ ДФС в Івано-Франківській області на надання згоди профспілковою організацію працівників ДПІ у Косівському районі на звільнення ОСОБА_2, документи в підтвердження наявності в ОСОБА_11 повноважень голови профспілкової організації працівників ДПІ у Косівському районі.
Окрім цього, суд зазначає, що приписами абзацу 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Відповідно до абзацу 19 вищевказаної постанови, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Частиною 1 статті 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишенні на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Вказана норма також узгоджується зі змістом частин 2 та 3 статті 49-2 КЗпП України, якими передбачено, що при звільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Даючи оцінку вказаним нормам права на предмет їх застосування до спірних правовідносин, з огляду на доводи позивача щодо порушенням роботодавцем вказаних вимог трудового законодавства, оскільки їй не було запропоновано посади заступника начальника ДПІ в Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області, суд звертає увагу на те, що вказаними нормами передбачено гарантії працівникам щодо переважного права на залишенні на роботі, а не на займаній посаді, чи аналогічній займаній посаді, що узгоджується з вищевказаними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України.
Що стосується кваліфікації та продуктивності роботи позивача, то суд зазначає, що станом на час пропонування вакантних посад та звільнення позивача з роботи, в неї була не знята догана, яка оголошена на підставі наказу Державної фіскальної служби України №37-ДС від 28.04.2015 року про застосування дисциплінарного стягнення (том 1, а.с.123-125). Вказаний наказ як пояснила позивач в судовому засіданні нею не оскаржувався.
В письмових поясненнях від 16.11.2015 року представник Державної фіскальної служби України також вказала на неналежне виконання позивачем своїх функціональних обов'язків під час перебування ОСОБА_2 на посаді заступника начальника інспекції, через що її неодноразово наказами ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області позбавляли преміювання, в підтвердження чого до вказаних пояснень долучено копії наказів.
Таким чином, переважне право позивача на залишення на роботі роботодавцем реалізовано шляхом надання ОСОБА_2 пропозицій вакантних посад номенклатури Києва в інших територіальних інспекціях області, та всіх вакантних посад в апараті ДПІ в Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області як на момент попередження, так і на момент звільнення з займаної посади. Надання згоди позивача на їх зайняття судом не встановлено.
Щодо доводів позивача про те, що надання пропозицій рівнозначних посад номенклатури ДФС України - заступника начальника інспекції в інших територіальних інспекціях області є порушенням встановлених статтями 42, 49-2 КЗпП України гарантій, то, на переконання суду, вони не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про порушення переважного права позивача на залишення на роботі.
Зокрема судом встановлено, що і ОСОБА_8 податкова інспекція у Верховинському районі Головного управління ДФС, і ОСОБА_8 податкова інспекція у Рогатинському районі Головного управління ДФС, і ОСОБА_8 податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області є територіальними органами Державної фіскальної служби України, які відповідно Положень про державні податкові інспекції, затвердженого наказом ДФС України від 27.08.2014 року за № 80, підпорядковуються ДФС та Головному Управлінню ДФС в Івано-Франківській області. Пунктами 10 Положень про вказані ДПІ області передбачено, що посади заступників начальників ДПІ призначаються та звільняються з посади Головою ДФС, що вказує на приналежність даних посад до номенклатури ДФС. Відтак надання пропозиції рівнозначних вакансій номенклатури ДФС України - заступника начальника ДПІ в іншій територіальній інспекції області, ніж ДПІ у Косівському районі, не вказує на порушення вимог трудового законодавства щодо переважного права працівника на залишення на роботі, оскільки всі ДПІ області входять в структуру територіального органу ДФС в Івано-Франківської області.
Також суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що наказ про звільнення з займаної посади № 676 від 26.06.2015 року підписано неповноважною особою - в.о.голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_12, оскільки вказане твердження спростовується положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 року № 326 «Про внесення зміни до пункту 17 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», наказом Міндоходів України від 11.07.2014 року № 1 щодо персонального складу Комісії з реорганізації (шляхом перетворення) Міністерства доходів і зборів України, наказом Міндоходів України від 02.06.2015 року № 58 про приступлення ОСОБА_12 до виконання обов'язків голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя /підпис/ ОСОБА_13
Судді: /підпис/ ОСОБА_14
/підпис/ ОСОБА_1
Постанова складена в повному обсязі 23.11.2015.