ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2011 р. Справа № 2a-1202/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М,
за участю представників сторін:
прокурора Попової О.В.
від позивача ОСОБА_1
від відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом:Калуської оДПІ
до відповідача СПД ОСОБА_3
про застосування штрафу у вигляді вісім тисяч мінімальних заробітних плат, конфіскацію гральних автоматів і грошових коштів, -
Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (надалі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі-відповідач) про стягнення вісім тисяч мінімальних заробітних плат за надання послуг у сфері грального бізнесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог ст.2 Закону України “Про заборону грального бізнесу в України” №1334-VI від 15.05.2009 (далі - Закон №1334-VI) в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. На виконання вимог Закону №1334-VІ працівниками УПМ ДПА в Івано-Франківській області спільно з працівниками ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську, за участі в.о. прокурора Галицького району Бордяковського І.А. в ході відпрацювання території обслуговування в м. Бурштин по вул. Шухевича, 9А, в приміщені ігрового залу “Клуб аматорів” встановлено та задокументовано факт функціонування ігрових автоматів та надання послуг гри. В ході проведення подальшої перевірки встановлено, що підприємницька діяльність у приміщенні ігрового залу „Клуб аматорів" здійснюється приватним підприємцем ОСОБА_3, якому належать ігрові автомати. Гральні автомати виробництва ТОВ „Джем-Екстрема" під назвою „Розважальні відеотермінали для дорослих" кількості 20 шт. отримані відповідачем згідно договору майнового найму №4-Б/10 від 05.11.2010 року від підприємця ОСОБА_4
Приватний підприємець ОСОБА_3 15.07.2009 року отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та з 16.07.2009 став на облік у Калуській ОДШ як платник податків і зборів, передбачених податковим законодавством
Факт надання послуг гри у сфері грального бізнесу ОСОБА_3 підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 14.12.2010 року, в якій зроблено посилання на матеріали перевірки, а саме пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протоколом огляду місця події, протоколом добровільної видачі грошових коштів в сумі 100,00 грн., які отримані у відвідувачів залу за гру на ігрових автоматах, які у своїй сукупності містять достатні дані, що вказують на наявність в діях працівників та власників ігрового залу “Клуб аматорів”ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст.203 КК України. В обґрунтування позовних вимог позивачем також здійснено посилання на ч.1 ст. 3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”: “до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України”.
Прокурора в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Суду пояснив, що в ігровому залі “Клуб аматорів”, розташованому по вул. Шухевича, 9-А, в м. Бурштині, Галицького району, де здійснює свої підприємницьку діяльність у сфері розваг ОСОБА_3, ігрові відео термінали працювали в розважальному режимі без грошових та майнових виграшів. Дані обставини підтверджуються Положенням про “Клуб аматорів”, Правилами користування розважальними ігровими автоматами (відеотерміналами) для дорослих у “Клубі аматорів”. Зазначив, що з відвідувачами ігрового залу “Клуб аматорів”укладався письмовий договір про надання послуг, відповідно до умов якого “Клуб аматорів” брав на себе зобов'язання надати послуги у сфері розваг на розважальних ігрових автоматах (відео терміналах) для дорослих без грошового та майнового виграшу, а відвідувач брав на себе зобов'язання оплатити послуги згідно прейскуранту. В обґрунтування безпідставності позовних вимог також посилався на те, що докази, на які посилається позивач, не можуть братися судом до уваги, так як вони одержані з порушенням закону. Просив суд звернути увагу на, те, що відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову Галицького районного суду від 15.06.2011 року, якою залишено без задоволення скаргу відповідача на постанову в.о. прокурора Галицького району Івано-Франківської області від 14.12.2010 рок про порушення кримінальної справи за фактом зайняття забороненими видами господарської діяльності. Просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Калуської міської ради 15.07.2009 року.
Відповідач 05.11.2010 року уклав з ПП ОСОБА_4 договір майнового найму №4-Б/10 розважальних відоеотерміналів (без грошових та майнових виграшів) для дорослих, та отримав гральні автомати виробництва ТОВ „Джем-Екстрема" під назвою „Розважальні відеотермінали для дорослих" в кількості 20 шт.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 11.12.2010 року, було виявлено в ігровому залі “Клуб аматорів” за адресою: вул. Шухевича, 9А, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська гральні автомати виробництва ТОВ „Джем-Екстрема" під назвою „Розважальні відеотермінали для дорослих" в кількості 20 шт.
Як вбачається з пояснення техніка-касира “Клуб аматор” ОСОБА_6, остання відповідно до вказівок ОСОБА_3, обслуговувала ігрові автомати, та здійснювала заряджання ігрових автоматів на суму внесену відвідувачем-гравцем.
Факт проведення азартних ігор на ігрових автоматах підтверджено поясненнями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_5, та ОСОБА_8, які безпосередньо грали на ігрових автоматах та програвали або вигравали певні кошти. Зокрема, в поясненні ОСОБА_7 вбачається, що останній, перебуваючи в приміщенні “Клуб аматорів” дав касиру дві купюри номіналом по 50,00 грн. і вона зарядила ігровий автомат №5 на вказану суму. На запитання ОСОБА_7 касиру, коли він зможе отримати гроші у разі виграшу, касир відповіла, що вона напише йому довідку і наступного дня, зранку, він зможе отримати кошти у власника.
14.12.2010 року в.о. обов'язків прокурора Галицького району Бордяковським І.А. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України.
ОСОБА_3 до Галицького районного суду Івано-Франківської області було подано скаргу на постанову від 14.12.2010 року в.о. обов'язків прокурора Галицького району про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України.
15.06.2011 року постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_9 залишено без задоволення. Дана постанова не набрала законної сили так як відповідачем подано апеляційну скаргу.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу добровільної видачі грошових коштів від 11.12.2010 року ОСОБА_6 добровільно видано грошові кошти в сумі 100,00 грн.
Відповідно до вимог ст.2, 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" зазначено, до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Вказані вище обставини в своїй сукупності свідчать про організацію та проведення азартних ігор відповідачем СПД ОСОБА_3 в розумінні статті 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".
Щодо вимог позивача про конфіскацію 20-ти гральних автоматів виробництва ТОВ „Джем-Екстрема" під назвою „Розважальні відеотермінали для дорослих", які були вилученні 11.12.2010 року під час огляду місця події та 100,00 грн. виявлених та вилучених на місці проведення розрахунків, суд вважає зазначити наступне.
Ігрові автомати в кількості 20 шт. та грошові кошти в сумі 100,00 грн. являються речовими доказами в кримінальній справі №320730, що підтверджується, протоколом огляду місця події від 11.12.2010 року, протоколом добровільної видачі грошових коштів від 11.12.2010 року, постановою про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів від 23.12.2010 року, квитанцією №2119 від 23.12.2010 року, постановами про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів від 24.12.2010 року.(а.с.66-68, 91-95).
Відповідно до ст. 78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.
В статті 79 КПК України визначаються питання зберігання речових доказів, та, зокрема, йдеться про те, що речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.
При передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства до іншого, направленні справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою.
В окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.
Як вбачається з вимоги ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому:
1) знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються;
2) речі, вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються;
3) речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм;
4) гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави;
5) гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави.
Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача про конфіскацію ігрових автоматів (20 шт.) та грошових коштів в сумі 100,00 грн., які є речовими доказами в кримінальній справі не підлягають до задоволення так як таке питання повинно вирішуватися вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.
Підпунктом п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Правопорушення було вчинено і виявлено 23.12.2010 року.
Згідно ст. 53 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” встановлено з 01.12.2010 року мінімальну заробітну плату в розмірі 922,00 грн.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 77300, вул. Будівельників, 32/2, м. Калуш, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України -вісім тисяч мінімальних заробітних плат за надання послуг у сфері грального бізнесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 13.07.2011 року.