ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" квітня 2011 р. Справа № 2a-1097/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано - Франківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
30.03.2011 року державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано - Франківської області (надалі - ДПІ в Тисменицькому районі, позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 07.08.2009 року за реєстраційним № 21160000000007828, заборгованості до бюджету немає, проте з вересня 2009 року, тобто більше року, не подає податкової звітності, а дана обставина є однією із підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.
31.03.2011 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України суд виносить ухвалу про відкриття скороченого провадження, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Направлена 01.04.2011 року на його адресу поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою за зазначеною адресою не проживає. Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно із пунктом 3 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 07.08.2009 року відповідач зареєстрована фізичною особою-підприємцем розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 555743 від 07.08.2009 року (а.с. 6)
Згідно довідки ДПІ в Тисменицькому районі від 10.08.2009 року № 664 відповідач взята на облік як платник податків 10.08.2009 року за № 584 (а.с. 8). Заборгованість перед бюджетом та цільовими фондами у відповідача відсутня.
Відповідно до статті 58, частини 1 статті 128 Господарського кодексу України, статті 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-XII, відповідач являється суб'єктом господарювання та платником податків і зборів (обов'язкових платежів).
Позивачем проведено перевірку, якою встановлено, що відповідач з вересня 2009 року не подавала податкову звітність, зокрема декларацію про доходи фізичних осіб, чим порушила вимоги статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, про що свідчить довідка від 22.03.2011 року № 1373/10/10-012 (а.с.9).
В абзаці 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України зазначається, що громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися з позовами до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Частиною 1 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 11.10 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 979, якщо платник податку не має заборгованості перед бюджетом та у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України N 755-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі, рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису (частина 3 стаття 49 вказаного Закону).
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з вересня 2009 року податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 органам державної податкової служби суперечить статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8 - 14, 86, 160 -163, 183 - 2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Припити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), вул. І.Франка, 117, с. Клубівці Тисменицького району Івано-Франківської області, 77457.
Державному реєстратору Тисменицької райдержадміністрації (вул. Галицька, 17, м. Тисмениця, 77457), у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення та вчинити інші дії, передбачені статтею 38 вказаного Закону.
Постанову звернути до негайного виконання.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності юридичної особи.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова складена 26.04.2011 року о 08:00 год.