17 серпня 2011 рокуСправа № 2а-0870/6758/11
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Малиш Н.І., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВК «Деметра Регіон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД» (відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна - Запорізька філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зобов1язання відповідача прийняти рішення та вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СТВК «Деметра Регіон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД» (відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна - Запорізька філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зобов1язання відповідача прийняти рішення та вчинити певні дії.
У позові Позивач вказує про договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1/вул. Панфіловців в ОСОБА_1 та наявні судові рішення з цього приводу та вказує на те, що саме Позивач є законним її власником.
Також зазначає, що старшим слідчим слідчого управління Відповідача -2 - ГУМВС України 20.06.2007р. винесена постанова про визнання речовим доказом на підставі якої 27.06.2007 року о 10:04 за № 5214871 реєстратором Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037 Запорізької обл., м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 40, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна був внесений запис №2 щодо накладення заборони на нерухоме майно, а саме на квартиру, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд. 66 / АДРЕСА_2, номер за РПВН:153354.
Позивач вказує, що постанова про визнання речовим доказом б/н від 20.06.2007 року на підставі якої внесена заборона, не скасована та залишається дійсною, що прямо порушує його право власності на квартиру, та отже є протиправною, а дії старшого слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області при винесенні постанови про визнання речовим доказом від 20.06.2007 року та накладення на підставі цієї постанови заборони на вищевказану квартиру, здійснені з приводу реалізації його компетенції та підпадають під дії, описані у ст. 17 КАС України.
У позові просить суд:
1. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області:
- винести постанову про скасування постанови про визнання речовим доказом б/н від 20.06.2007 року квартири, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 66 / АДРЕСА_3, у кримінальній справі за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД» майном ОСОБА_2 у вигляді 61% часток майна вищевказаного підприємства за ст. 191 ч. 2 КК України,
- скасувати заборону на уявне нерухоме майно ТОВ «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД», а саме на квартиру, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 66 / АДРЕСА_2, номер за РПВН:153354 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
2. Зобов'язати Державного реєстратора Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - Запорізьку філію державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про зняття заборони з нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.66/ АДРЕСА_4.
Згідно зі ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Пунктом 7 ст. 3 КАС України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Так Позивачем визначено у позові у якості відповідача - 1 - ТОВ «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД» та по суті не пред'являючи до нього позовних вимог, та який не є суб'єктом владних повноважень.
Відповідачем, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, є суб'єкт, до якого звернена вимога позивача. Особа, яка не є суб'єктом владних повноважень, може бути відповідачем лише за позовом суб'єкта владних повноважень і лише у випадках, визначених частиною третьою статті 50 КАСУ.
Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2001 від 23.05.2001 року кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно зі статтею 234 КПК України дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві чи до суду.
При цьому скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами КПК України - тобто, судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки процесуальна діяльність слідчого має свої особливості.
Як вбачається з позову, Позивач не погоджується з прийнятим рішенням старшого слідчого в рамках кримінальної справи, а саме - постанови про визнання речовим доказом б/н від 20.06.2007р. на підставі якої внесено обтяження - заборона на вищевказану квартиру. Вказана постанова старшого слідчого прийнята в порядку регламентованим нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що в свою чергу виключає можливість розгляду поданого Позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, цей спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, тому його не можливо розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з приписами ст.109 ч. 1 п. 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, роз'яснивши право учасникам процесу вирішити спір в порядку кримінального судочинства.
Також слід звернути увагу Позивача на наступне. Так Позивач у позові визначив двох відповідачів - ТОВ «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД» та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області. У позовних вимогах Позивач просить суд зобов'язати Державного реєстратора Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - Запорізьку філію державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вчинити певні дії.
У п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України наведені терміни які вживаються у цьому Кодексі в такому значенні: (…) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Таким чином позовні вимоги пред'являються лише до відповідачів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 107, 109, 160, 165 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВК «Деметра Регіон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Бізнес право ЛТД» (відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державний реєстратор Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна - Запорізька філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зобов'язання відповідача прийняти рішення та вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право звернення до суду в порядку кримінального судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати Позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали та подальшої подачі апеляційної скарги протягом десяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.І. Малиш