09 листопада 2015 р. Справа № 804/14840/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяОСОБА_1,
при секретаріОСОБА_2,
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська № НОМЕР_1 від 18 червня 2015 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки перевірки, проведеної Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено з наявних матеріалів справи, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» (податковий номер 32571045) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «МОДУС ЛТД» (податковий номер 21203457), ТОВ «КАПІТАЛІНВЕСТ» (податковий номер 35717707) за період грудень 2014 року, ПАТ «Завод засобів механізації аеропортів» (податковий номер 01128481) за період січень 2015 року.
За результатами перевірки складений акт від 03.06.2015 р. №922/04-64-22-04/32571045, згідно із висновками якого, зокрема, встановлено:
1. Нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Спецбудконструкція», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій за листопад 2014 року по ланцюгу: ТОВ «МОДУС ЛТД» та ТОВ «КАПІТАЛІНВЕСТ» - ТОВ «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» на суму 41539,04 грн.;
2. Порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 41539,04 грн. за грудень 2014 року;
На підставі акту перевірки від 03.06.2015 р. №922/04-64-22-04/32571045, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рушення форми «Р» від 18 червня 2015 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62309,00 грн., з яких: за основним платежем 41539,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20770,00 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» було оскаржено його в адміністративному порядку, згідно ст. 56 Податкового кодексу України. За результатами розгляду відповідних скарг податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, судом під час розгляду справи встановлено, що, здійснюючи господарську діяльність, в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ «МОДУС, ЛТД» та ТОВ «БК «КАПІТАЛІНВЕСТ».
Так, ТОВ «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» було укладено з ТОВ «МОДУС, ЛТД» договір поставки від 07.02.2014 року №40дн та з ТОВ «БК «КАПІТАЛІНВЕСТ» договір підряду від 17.08.2014 р. №12-22п.
Як встановлено в судовому засіданні, Відповідачем було зроблено висновок про нереальність здійснення операцій та відсутність фактичного руху товарів по ланцюгам постачання, посилаючись на те, що в первинних документах наданих позивачем до перевірки, наявні недоліки, а саме товарно-транспортні накладні, акти прийму виконаних будівельних робіт та довідка про вартість вконаних робіт оформлено з порушеннями та суперечностями.
У ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про відсутність фактичної можливості здійснити вказані правочини ТОВ «МОДУС, ЛТД» та ТОВ «БК «КАПІТАЛІНВЕСТ» у перевіряємий податковим органом період, зокрема щодо нездійснення господарської діяльності даними контрагентами, відсутності матеріальних та трудових ресурсів для здійснення даних господарських операцій тощо.
Натомість позивачем, на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами надано, а судом досліджено та долучено до матеріалів справи первинну та бухгалтерську документацію по спірним правовідносинам, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, тощо.
Матеріалами справи також підтверджується, що будівельні роботи, виконані ТОВ «БК «КАПІТАЛІНВЕСТ» на замовлення позивача, вподальшому були передані ДП «ОПТИМА 770-Р» ТОВ «СЕВЕН СЕВЕНТІ ПЕТРОЛІУМ» за договором №12-217П від 16.08.2012 року. Матеріалами справи підтверджується також використання у господарській діяльності товариства позивача товарів, придбаних від ТОВ «МОДУС, ЛТД». Позивачем надані докази налагодження господарських звязків, співпраці з даними контрагентами протягом значного періоду часу, що передував спірному, та продовження взаємовідносин з останніми і на час розгляду даної справи судом.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Нормами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІVвизначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Позиція Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, ґрунтується на тому, що якщо податковий орган не доведе в сукупності обставин відсутності фактичного здійснення господарських операцій, то діяльність платника податків буде вважатися такою, що була здійснена у відповідності до норм чинного законодавства України.
Враховуючи зазначене, підставою для застосування заходів відповідальності для платника податків є наявність беззаперечних доказів порушення останнім визначених правил поведінки при здійсненні господарської діяльності.
Відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та не надав належних доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
За таких обставин окремі недоліки в оформленні первинних документів самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на формування податкового кредиту та бути самостійною підставою для нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій.
З огляду на викладене, суд вважає протиправним збільшення суми грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість у розмірі 62309,00 грн., з яких: за основним платежем 41539,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20770,00 грн.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку що податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18 червня 2015 року №0001912204 підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18 червня 2015 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62309,00 грн., з яких: за основним платежем 41539,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20770,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 32571045)» за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сплачений судовий збір у розмірі 1218,00 грн. за подання адміністративного позову.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2015 року.
Суддя ОСОБА_1