490/9535/15-к
нп 1-кп/490/630/2015
27 листопада 2015 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працює , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ст.336 КК України,
ОСОБА_5 з 29.10.2014р. по теперішній час перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний, і 09.02.2015р. як військовозобов'язаний пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за рішенням якої він визнаний за станом здоров'я придатним до військової служби.
Згідно ч.2ст.17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст.65 Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.1ст.22,ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, під час мобілізації та переведення Збройних Сил України на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
ОСОБА_6 , не бажаючи виконувати свій конституційний обов'язок та проходити військову службу, маючи намір ухилитися від призову за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, розуміючи, що він може в подальшому вибути в зону проведення АТО та приймати участь у бойових діях, знаючи про призов, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки таких дій, які полягають в підриві обороноздатності України, та бажаючи їх настання, відмовився від подальшого проходження військової служби, про що 09.02.2015р. власноручно написав відповідну заяву та відмовився від отримання повістки, тобто протизаконно припинив виконувати свій
конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який повинен виконувати кожний громадянин України на підставі ст.ст.17,65 Конституції України, що призвело до неякісного комплектування команди військовозобов'язаних.
Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ст.336 КК України як ухилення від призову за мобілізацією.
26.09.2015 року прокурором прокуратури Центрального району м.Миколаєва ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6 укладено та підписано угоду про визнання винуватості, згідно з якою підозрюваний ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_6 за ст.336 КК України з врахуванням наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотне знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та з урахуванням особи підозрюваного, який за місцем проживання характеризується позитивно, сторони вважають за можливе при призначені покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з наступним звільнення від відбування покарання за ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік.
Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Підозрюваний ОСОБА_6 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.336 України.
Прокурор та обвинувачений у судовому засіданні просили затвердити надану до суду угоду.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 - ст.336 КК України, - віднесений згідно ст.12 КК України до злочинів середньої тяжкості, тому угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ст.473,ч.4ст.474 КПК України.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Запобіжний захід на час розгляду справи в суді обвинуваченому не обирався.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості, укладену 26 вересня 2015 року між прокурором прокуратури Центрального району м.Миколаєва ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за № 42015150410001267 - затвердити.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_9 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя