Справа №2-а-3954/11 року
27 липня 2011 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючого - судді Кішковській З.А.,
при секретарі - Коренець Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправними дії в частині нарахування і виплати пенсії та про зобов'язання провести перерахунок пенсійних виплат,
20 липня 2011 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправними дії в частині нарахування і виплати пенсії та про зобов'язання провести перерахунок пенсійних виплат.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він у встановленому порядку визнаний особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, є інвалідом 111-ої групи у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та ветераном війни, перебуває на обліку в УПФУ в Снігурівському районі.
Відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян," які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796) має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а також відповідно до частини четвертої статті 54 зазначеного Закону його пенсія повинна бути не меншою 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551) йому як інваліду 3-ої групи, має бути виплачена державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі Закону № 796-ХІІ йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами.
Проте, відповідач визначив розмір зазначених пенсій та соціальної допомоги не у відповідності з вимогами вказаного Закону.
Просив визнати протиправними дії відповідача по проведенню перерахунку державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до чинного законодавства з зобов'язанням провести перерахунок пенсії та соціальної державної допомоги, виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав частково і просив про зобов"язання відповідача провести перерахунок з урахуванням вимог Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян," які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за тим, що державна соціальна допомога за Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплачується йому належним розміром.
Представник відповідача позов не визнала, вказавши, що перерахунок пенсійних виплат і їх виплата провадиться виходячи з основного розміру пенсії згідно Постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" - 980грн., тоді як не вбачається підстав застосування розміру мінімальної пенсії за віком, який визначено Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку як пенсіонер в УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області, має статус особи категорії 1, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 111-ої групи за захворюванням, яке пов'язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і має статус ветерана війни-інваліда війни.
ОСОБА_1 призначено пенсію з додатковими виплатами у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року у розмірі з 01.01.2011 року - 1425грн., з 01.04.2011 року - 1451грн.60коп.
Заяву позивача від 29 червня 2011 року про перерахунок пенсії у відповідності до чинних норм Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залишено без задоволення, про що вказує лист за підписом в.о. начальника управління від 08.07.2011 року за вих.№84-12\01 (а.с.6).
Зазначені обставини не спростовуються сторонами у справі.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796.
Статтею 49 Закону №796 визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796 в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону № 796, а не постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року за №654.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Відповідно до статей 50 та 54 Закону № 796 під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, неправильним є твердження відповідача щодо неприйняття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону № 1058, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтею 50 та частиною четвертою статті 54 Закону №796.
Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону (редакція від 05.10.2006 року), яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, суд приходить висновку про протиправність дії відповідача по нарахуванню пенсійних виплат і вважає обґрунтованою вимогу про зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з інвалідності та додаткової пенсії.
Виходячи з положень ст.99 КАС України щодо визначення шестимісячного строку, який встановлено для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд визначає, що перерахунок має бути здійснено з 20 січня 2011 року.
На підставі ст.256 КАС України суд зазначає про негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст.ст. 122, 138, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправними дії в частині нарахування і виплати пенсії та про зобов'язання провести перерахунок пенсійних виплат - задовільнити.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області щодо перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1.
Зобов"язати Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області провести перерахунок належної до виплати пенсії з 20 січня 2011 року у відповідності з положеннями ст.ст.50, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII з наступними змінами і доповненнями, у чинній редакції з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування".
Постанову суду в межах виплати за один місяць звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.