Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2352/15-ц
.УХВАЛА
про залишення заяви без руху
23 листопада 2015 року
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 до стягувача ОСОБА_2 про зняття арешту з рухомого майна (в порядку виконання судових рішень у цивільних справах), встановив:
Боржник ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою до стягувача ОСОБА_2 про зняття арешту з рухомого майна (в порядку виконання судових рішень у цивільних справах).
Обґрунтовуючи подану заяву боржник ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.01.2007 боржник повинен сплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 16.02.2007 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2014 розмір аліментів, що стягуються з боржника на утримання сина ОСОБА_3, було зменшено з ? до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дити відповідного віку.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30.09.2014 розмір заборгованості по аліментам, що стягуються з боржника було зменшено до 5594 грн. 88 коп.
Станом на 18.11.2015 заборгованість по аліментам боржником сплачена у повному обсязі.
Раніше 15.04.2014 постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції накладено арешт та заборона відчуження на все належне боржнику рухоме майно, у тому числі автомобіль.
На даний час у боржника виникла необхідність розпорядитися належним йому транспортним засобом. Але через накладений державним виконавцем арешт боржник цього зробити не може.
Посилаючись на те, що боржник щомісяця сплачує аліменти, заборгованість по аліментам відсутня, арешт майна боржника застосовувався для забезпечення реального виконання судового рішення, на даний час судове рішення виконуються, вказані обставини дають підстави вважати, що і в подальшому боржник буде належним чином виконувати свої зобов'язання по сплаті аліментів, а також посилаючись на ч. 5 ст. 60 Закону України “Про виконавче провадження” та ч. 1 ст. 368 Цивільного процесуального кодексу України, боржник просить зняти арешт та заборону відчуження з належному йому рухомого майна, накладений постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 15 квітня 2014 року.
У пункті 3 постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв, скарг, подань учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК.
За таких обставин до даної заяви належить застосувати положення ст. ст. 119, 120 ЦПК України, якими встановлені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Подана заява не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зокрема, заява не містить зазначення доказів на підтвердження існування незавершеного виконавчого провадження.
Провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі.
Відповідно до положень статті 8 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
У поданій заяві боржник просить зняти арешт та заборону відчуження з належного йому рухомого майна, накладений постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 15.04.2014 під час виконання судового рішення.
Отже, порушене боржником у заяві питання, пов'язане з виконанням судового рішення, і стосується прав та обов'язків державного виконавця під час виконання судового рішення.
Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Отже, з урахуванням прав та обов'язків осіб, які беруть участь у цивільній справі, подана боржником заява має розглядатися у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням про час і місце його проведення заявника та заінтересованих осіб, у тому числі державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, якими виконується судове рішення.
За таких обставин боржнику у заяві належить зазначити державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби, якими виконується судове рішення, визначивши процесуальний статус цієї особи, з урахуванням цього подати заяву, до якої додати її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, якій не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, оскільки заяву подано без додержання вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, заяву належить залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 121 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з рухомого майна (в порядку виконання судових рішень), - залишити без руху, надавши заявнику п'ятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтми 119 і 120 ЦПК України, сплатить суму судового збору заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4
23.11.2015