Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2341/15-ц
Іменем України
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Карікової Л.В.,
народних засідателів Фрейчак Є.М.,
Капля І.М.,
при секретарі Кописєвій О.Л.,
за участю представника заявника Педченко Н.В.,
представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши 20 листопада 2015 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні заяву головного лікаря Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру до ОСОБА_3 про примусову госпіталізацію хворого до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру,
18.11.2015 року Головний лікар Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансера звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою до ОСОБА_3 про примусову госпіталізацію хворого до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру.
В обґрунтування своєї заяви заявник вказував, що ОСОБА_3, 1980 року народження перебуває на стаціонарному лікуванні в Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері з 08.07.2015 року по теперішній час з діагнозом: МРТБ (20.07.2015) обох легень (дисемінований) дестр+ МБТ+ М+МГ+К+ Регист І (НКЕ) Рез 2(-) Гіст 0 Кат4 (ІТБ) КогЗ (2015).
Громадянин ОСОБА_3 відноситься до категорії хворих на заразну (відкриту) форму туберкульозу, який злісно ухиляється від обов'язкового лікування, самовільно залишає стаціонар.
В зв'язку з цим Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер просить примусово госпіталізувати хворого ОСОБА_3 до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру строком на три місяці.
В судовому засіданні представник заявника Педченко Н.В. заяву підтримала.
Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні також не заперечувала, щодо задоволення вимог заявника.
З огляду на те, що ОСОБА_3 становить загрозу розповсюдження небезпечної хвороби, згідно ч. 1 ст. 285 ЦПК України суд визнав його участь в судовому засіданні недоцільною.
Заслухавши пояснення представника заявника, представника хворого ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, перебуває на стаціонарному лікуванні в Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері з 08.07.2015 року по теперішній час з діагнозом: МРТБ (20.07.2015) обох легень (дисемінований) дестр+ МБТ+ М+МГ+К+ Регист І (НКЕ) Рез 2(-) Гіст 0 Кат4 (ІТБ) КогЗ (2015).
Також з матеріалів справи вбачається, що на даний час ОСОБА_3 ухиляється від обов'язкового лікування туберкульозу в добровільному порядку.
У відповідності до ст. 22 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" особи, хворі на інфекційні хвороби, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, які хворіють на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими чи бактеріоносіями, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров'я чи наукових установ.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.
Частина 3 статті 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" передбачає, що примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню. Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду.
Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.
За таких обставин, з врахуванням виписки з рішення ЛКК від 11 листопада 2015 року за № 1556 суд вважає, що заява є обґрунтованою, ОСОБА_3, хворіючий на заразну форму туберкульозу, ухиляється від лікування та становить загрозу розповсюдження хвороби, а тому підлягає обов'язковій госпіталізації до спеціалізованого протитуберкульозного закладу, яким є Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер.
З врахуванням стадії хвороби, висновку лікарської комісії та вимог, встановлених Законом, суд визначає строк госпіталізації в три місяці.
Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 214, 215, 283-286 ЦПК України, суд,-
Заяву головного лікаря Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру до ОСОБА_3 про примусову госпіталізацію хворого до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру- задовольнити.
ОСОБА_3, 1980 року народження, примусово госпіталізувати до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру, який знаходиться за адресою: с. Надбузьке, Миколаївського району Миколаївської області, для лікування від відкритої форми туберкульозу строком на три місяці.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.
Суддя Л.В.Карікова
Народні засідателі Є.М. Фрейчак
І.М. Капля
20.11.2015