Рішення від 21.04.2015 по справі 607/19699/14-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015 Справа №607/19699/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого - судді Стельмащука П.Я.

- за участю секретаря Жари М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання привести у відповідність самочинне будівництво, шляхом знесення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_2 привести у відповідність до вимог норм ДБН України 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» самочинне будівництво господарської будівлі (сараю) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27 на території ОСОБА_2, шляхом знесення частини самочинно збудованої господарської будівлі (сараю) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27 на території ОСОБА_2, яка впритул прилягає до її земельної ділянки.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_2 та яка межує з її ділянкою, відповідачем самочинно збудовано сарай під літ. «Е», розміром 5,05м х 4,15м. При цьому жодних документів, які давали б відповідачу дозвіл на початок будівництва, а також документів про введення в експлуатацію вищевказаних будівель в ОСОБА_2 немає. Саме тому, при самочинному спорудженні сараю відповідачем було порушено п.3.25 ДБН України 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» де зазначено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Дана конструкція в притул прилягає до межі її земельної ділянки, чим створює незручності в користуванні нею. Окрім того, з будівлі ОСОБА_2 стікають на її ділянку атмосферні опади та стічні води, в зв'язку з чим підмокає стіна її гаража.

Позивач та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, представником позивача подано суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить ? частина житлового будинку №3 по вул.Енергетична в м.Тернополі з належною частиною надвірних будівель та споруд, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.05.2009р.

27.01.2014р. між ОСОБА_1 та Тернопільською міською радою укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Енергетична, 27 із кадастровим номером 6110100000:07:001:0127, загальною площею 0,0700га, в тому числі - рілля.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06.07.2006р. позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено. Вирішено усунути ОСОБА_4 перешкоди в користуванні його земельною ділянкою по вул.Енергетичній, 27/2 в М.Тернополі, а саме: зобов'язано ОСОБА_2 привести господарську будівлю (сарай) літ. "Е" розміром 5,05 м. х 4,15 м., збудовану на власній земельній ділянці по вул.Енергетичній, 27/1, у відповідність до вимог п.3.25 ДБН України 360-92 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та демонтувати частину вказаної будівлі, яка знаходиться на відстані менше 1м. до межі земельної ділянки ОСОБА_4 Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати підпірну стіну на вул.Енергетичній. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 12.10.2006р. рішення суду від 06.07.2006р. залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 27.01.2015р. ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24.11.2014р. про відмову у задоволенні подання ДВС ТМУЮ про заміну сторони виконавчого провадження з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 залишено без змін.

На земельній ділянці, якою користується ОСОБА_2 та яка межує з її ділянкою, відповідачем самочинно збудовано сарай під літ. «Е», розміром 5,05м х 4,15м., вбиральню під літ. «Д», встановлено металевий гараж на фундаменті літ. «Г» розміром 5,5м х 3,32м.

Згідно відповіді інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області від 11.10.2013 №01-15/2211 господарська будівля (сарай) під літерою «Е», розташований на земельній ділянці ОСОБА_2 була збудована у 2003 році. Проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 провела роботи з будівництва господарської будівлі (сараю) під літерою «Е» самовільно, без реєстрації об'єкта в органах ДАБК, чим порушила ст. 29 Закону України «Про облаштування і забудову територій» і статті 9 і 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Із відповіді №01-15/2830, наданої інспекцією ДАБК у Тернопільській області вбачається, що проведеною позаплановою перевіркою 08.10.2013р. встановлено, що господарська будівля (сарай) під літ. «Е», згідно технічного паспорта на будинковолодіння по вул. Енергетична, 27 в м. Тернополі, виданого ТзОВ «МБТІ» від 13.05.2009р., була збудована ОСОБА_2 в 2003 році. Оскільки документа, який надає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту немає, то дана будівля, згідно з частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України відноситься до самочинного будівництва, чим порушено статтю 29 Закону України «Про планування і забудову територій» і статті 9 і 27 Закону України «Про архітектурну діяльність». За вказані порушення у сфері містобудування ОСОБА_2 надано припис Інспекції, яким зобов'язано ОСОБА_2 господарську будівлю (сарай) під літ. «Е» по вул. Енергетична, 27 в м. Тернополі привести до вимог чинного законодавства у встановлений термін.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до інспекції ДАБК у Тернопільській області про скасування припису від 14 квітня 2014р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2, всупереч ст.9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» без реєстрації об»єкта будівництва в органах держархбудконтролю у 2003році, що підтверджується технічним паспортом на будинковолодіння від 13.05.2009р., провела роботи із будівництва господарської споруди за адресою м.Тернопіль, вул.Енергетична,27, а тому таке будівництво вважається самовільним будівництвом, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014р. постанову від 17.07.2014р.залишено без змін.

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із вимогами ч.1 статті 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

За нормами ч.2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 статті 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» затверджених наказом Держмістобудування №44 від 17.04.1992р., для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі докази, та те, що самочинно збудована господарська будівля (сарай) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27 на території ОСОБА_2, порушує норми ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» п.3.25, а саме недотримання норми по відступу від будівлі ОСОБА_1 до межі сусідньої ділянки в 1м. створює перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою, зокрема, дана конструкція в притул прилягає до межі земельної ділянки ОСОБА_1, чим створює їй незручності в користуванні. Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 привести у відповідність до вимог норм ДБН України 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» самочинне будівництво господарської будівлі (сараю) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27 на території ОСОБА_2, шляхом знесення частини самочинно збудованої господарської будівлі (сараю) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27 на території ОСОБА_2, яка впритул прилягає до її земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із вимогами статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмір 243грн. 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 223-226, 228, 232, 233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 375 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 103, 152 Земельного кодексу України, п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» затверджених наказом Держмістобудування №44 від 17.04.1992р., суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання привести у відповідність самочинне будівництво, шляхом знесення - задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_2 привести у відповідність до вимог норм ДБН України 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» самочинне будівництво господарської будівлі (сараю) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27, шляхом знесення частини самочинно збудованої господарської будівлі (сараю) під літерою «Е», що знаходиться за адресою вулиця Енергетична, 27.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення судом, який його ухвалив, без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуючий П.Я. Стельмащук

Попередній документ
53838619
Наступний документ
53838621
Інформація про рішення:
№ рішення: 53838620
№ справи: 607/19699/14-ц
Дата рішення: 21.04.2015
Дата публікації: 03.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин