16.11.2015 Справа №607/8602/13-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010001414 від 09.04.2013 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь, Ар Крим, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого,раніше судимого:
-24.04.2009 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.162, ч.2 ст.296, ч.1 ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з обов'язками передбаченими п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора- ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника- ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 01 квітня 2013 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що поблизу автовокзалу у м. Зборів Зборівського району Тернопільської області, знайшов металевий предмет схожий на кастет, який з метою подальшого носіння в цілях самозахисту переніс до свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу.
У квітні 2013 року обвинувачений ОСОБА_3 згадавши про те, що у нього в квартирі знаходиться металевий предмет схожий на кастет, поклав його у кишеню своєї куртки і носив із собою з метою самозахисту, не маючи на це передбаченого законом дозволу, чим порушив вимоги Постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії» та наказу МВС України №292 від 12.04.1999 року.
09 квітня 2013 року близько 19 год. 00 хв. у дворі будинку АДРЕСА_2 обвинувачений ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення і під час особистого огляду, в лівій внутрішній кишені куртки, в яку він був одягнений, було виявлено та вилучено металевий предмет схожий на кастет, що є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу «кастет», який він зберігав за місцем свого проживання та носив при собі з метою самозахисту без передбаченого законом дозволу.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України-носіння кастета без передбаченого законом дозволу.
30 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя ОСОБА_6 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12013210010001414 від 09.04.2013 року з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури м. Тернополя за адресою: м. Тернопіль, бульв. Шевченка, 7 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести за вчинений злочин у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п'ятдесят) гривень в доход держави.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник у підготовчому судовому засіданні просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.263 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим згідно із ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції статті обвинувачення з врахуванням вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України. При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, його сімейний стан та стан його здоров'я.
Суд в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, права обвинуваченого, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Ухвалюючи вирок, на підставі об"єктивно з"ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння передбачене ч.2 ст.263 КК України- носіння кастета без передбаченого законом дозволу, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30 квітня 2013 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010001414 від 09.04.2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, вважає, що наявні всі правові підстави для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої міри покарання.
Речовий доказ у кримінальному провадженні- поліетиленовий пакет, в якому знаходиться металевий предмет, що є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу «кастет», зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВРЗ УМВСУ в Тернопільській області-знищити.
У кримінальному провадженні проведено судову експертизу холодної зброї № 17/115/13 від 12.04.2013 року, за яку відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути в користь держави процесуальні витрати на відшкодування витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної експертної установи в сумі 146,70 гривень.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010001414 від 09.04.2013 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 квітня 2013 року покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п'ятдесят) гривень в доход держави.
Речовий доказ - поліетиленовий пакет, в якому знаходиться металевий предмет, що є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу «кастет», зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВРЗ УМВСУ в Тернопільській області-знищити.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати в сумі 146,70 гривень за судову експертизу холодної зброї № 17/115/13 від 12.04.2013 року.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: