Справа № 466/7561/15-п Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 33/783/511/15 Доповідач: Стельмах І. О.
23 листопада 2015 року Апеляційний суд Львівської області у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,
захисника - адвоката Мельника Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2015 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2015 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на ІІ курсі ЛДУ УФК, проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він о 18 год. 00 хв. 05 вересня 2015 року керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», д.н.з. «НОМЕР_1», виїжджаючи з другорядної дороги на вул. Замарстинівську року в м. Львові, не надав переваги в русі автомобілю «Skoda Octavia», д.н.з. «НОМЕР_2» під керуванням ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі, змусивши даний автомобіль різко загальмувати, змінити напрямок руху, чим створив аварійну обстановку. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
На постанову судді Поник Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та нормам КУпАП, а призначене покарання є занадто суворим та несправедливим. Суд не з'ясував всіх обставин справи, а саме: в судовому засіданні не допитаний інспектор, який складав протокол, не взято до уваги надані письмові пояснення, не враховано його майновий стан, характеризуючі дані особи, а тому суд прийшов до неправильного висновку щодо його винуватості, врахувавши лише пояснення водія і пасажира автомобіля Шкода, чим не дотримався вимог ст. ст. 33, 34, 245, 279, 280 КУпАП. Під час складання протоколу йому не було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституцією України, у зв'язку з чим він відмовився від підписання протоколу, в протоколі не вірно вказано місце події. Призначене постановою судді адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, судом в постанові не мотивовано та необґрунтовано.
При апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Мельника Р.С. на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 05 вересня 2015 року складеного щодо ОСОБА_1 (а.с. 1); поясненнями наданими в суді першої інстанції потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 (а.с. 3, 4, 6, 7), а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5).
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він 05 вересня 2015 року виїжджаючи на головну дорогу з другорядної дороги, яка веде від цвинтаря «Збиранка»,зупинився, і переконавшись в тому, що на головній дорозі не має інших автомобілів продовжив рух на право в сторону смт. Брюховичі, і не створював нікому перешкод, суд до уваги не бере, оскільки такі спростовуються вищенаведеними доказами.
Крім того, такі пояснення ОСОБА_1 спростовуються також і його письмовими поясненнями, які він 05 вересня 2015 року надав на ім'я начальника Управління Патрульної служби МВС у м. Львові, в яких зокрема зазначив про те, що визнає свою провину в тому, що він о 18 год.00 хв. виїжджаючи на автомобілі зі Збиранки на Брюховичі, через погану видимість не побачив автомобіль «Шкода», і тим самим створив аварійну ситуацію.
Доводи апелянта про те, що суддя не перевірив дотримання інспектором управління патрульної служби вимог закону, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, є безпідставними й суд їх до уваги не бере.
Щодо покликання апелянта про неврахування суддею при накладенні адміністративного стягнення вимог ст. 33 КУпАП, то таке не відповідає фактичним обставинам, та є голослівним.
Суддя при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП: відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та з врахуванням відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в межах санкції, передбаченої ч.4 ст. 122 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2015 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Стельмах