Справа № 459/5406/14 Головуючий у 1 інстанції: Мелешко С.І.
Провадження № 22-ц/783/6297/15 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 59
16 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді Копняк С.М.,
суддів - Кабаля І.І., Монастирецького Д.І.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю апелянта - ОСОБА_2, представника апелянта - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів ( компенсації),-
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 липня 2015 року оскаржив позивач ОСОБА_2
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необгрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно, підлягає скасуванню.
Зазначає, що 17 лютого 2015 року ним подано суду заяву про зміну позовних вимог та про залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_5 Суд, в своєму рішенні зазначив, що ОСОБА_5 брала участь в розгляді справи в якості третьої особи, хоча в судовому засіданні її було залучено як відповідача.
Окрім того зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що до складу майна, що підлягає поділу, включається не лише загальне майно подружжя, наявне в нього на час розгляду справи в суді, а й те, що знаходиться у третіх осіб. Участь подружжя в капітальному ремонті, покращенні будинку, будівництво надвірних будівель і господарських споруд, що належать іншій особі, батькам одного з них, не утворює права власності. Особа, що понесла такі витрати, може вимагати їх компенсації у грошовому вигляді, згідно ст.1212 ЦК України. Тому він і звернувся до суду з позовом про стягнення понесених ним витрат, адже на будівництво гаража він витратив 4000 доларів США, які були спільними коштами подружжя. Про факт будівництва гаража за спільні кошти відповідач ОСОБА_5 не заперечувала та обіцяла апелянту компенсувати половину коштів, а саме, 2000 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою від 01 серпня 2011 року. При цьому остання вимагала, щоб він виписався з її помешкання, що апелянт і зробив.
Також факт витрачення коштів апелянтом на будівництво гаража підтверджується рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя.
Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 липня 2015 року скасувати та ухвалити рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2, представника апелянта ОСОБА_3 в підтримання мотивів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пленум Верховного Суд України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз»яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до положень ст. ст. 11, 15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь - які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналу.
Встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1998 року. Від спільного подружнього життя у них народилось двоє дітей. Шлюб між сторонами розірвано 04 червня 2010 року.
З копії рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 липня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про розподіл майна подружжя, а саме спірного гаража, однак в позові йому було відмовлено з тих підстав, що гараж знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_5
Із змісту позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що позивач просить компенсувати йому половину витрат на будівництво гаража, оскільки такий був збудований за кошти подружжя, однак відсутні документи про витрати, які зроблені позивачем при будівництві гаража, в матеріалах справи є лише оцінка гаража. Окрім того, даний гараж не зареєстрований за будь-ким із сторін, як об»єкт права власності.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки позивачем в розпорядження суду не надано жодних доказів, що вищезгаданий спірний гараж будувався подружжям, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог не подано позивачем і в суд апеляційної інстанції.
За приписами ст.10 ЦПК України суд вживав заходів для сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права, обов'язки, попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, зокрема, право на призначення експертиз. Позивач не вияви бажання скористатися такими правами.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на приписи ст. 1212 ЦК України, яка регламентує загальні положення про зобов»язння у зв»язку з набуттям збереженням майна без достатньої правової підстави, оскільки правовідносини у даній справі цією нормою не регулюються.
За таких обставин, колегія судді приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.
В той же час, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення процесуального статусу ОСОБА_5, виходячи з наступного.
З матеріалів справи, а саме із заяви про зміну позовних вимог від 17 лютого 2015 року, вбачається, що позивач ОСОБА_2 пред»явив позовні вимоги і до ОСОБА_5 та просив стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 компенсацію коштів, витрачених ним на будівництво спірного гаража в розмірі 2000 доларів США або в розмірі еквівалентному до курсу НБУ в національній валюті на день ухвалення рішення по справі, що становить половину спільних коштів подружжя (а.с. 28). Суд першої інстанції розглядав даний позов і у задоволенні такого відмовив, невірно вказавши що ОСОБА_5 є у справі третьою особою. Позовні вимоги щодо ОСОБА_5 судом вирішені. Тому правильним буде вказати у рішенні про те, що остання є відповідачем.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, має право змінити рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення слід змінити, виключити з вступної та резолютивної частин рішення слова:«із залученням третьої особи».
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст.209, ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 3, 308, 309, 313, 314 ч.1 п.1, ч. 2 , ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 липня 2015 року змінити. Виключити з вступної та резолютивної частин рішення слова:«із залученням третьої особи».
В решті рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 липня 2015 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Кабаль І.І.
Монастирецький Д.І