Справа № 454/3050/14-ц
18 вересня 2015 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Пахут С. О. ,
при секретарі Кривіцькій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ї особи Сокальської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернулася в суд та просить встановити, що її матері ОСОБА_3 належала 1/2 ідеальна частина житлового будинку №15 по вул.Витківська в м.Белз, а також, відповідна частина господарських будівель і земельної ділянки, на якій вони розташовані та визнати за нею право власності на 1/4 ідеальну частину цього майна.
Свої вимоги мотивує наступним.
05.09.2007р. померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та 1/2 частину земельної ділянки для його обслуговування.
Право власності на будинок зареєстровано на ім'я батька.
Заповіту мати не укладала.
Прийняти спадщину вона не мала змоги, так як частка матері за її життя не була виділена.
Виділ такої був можливий лище за наявності згоди другого співвласника - батька.
Батько проти виділення заперечував, а тому, вона не наполягала на цьому, з огляду на похилий вік останнього.
23.07.2014р. її батько ОСОБА_4 помер та після його смерті відкрилася спадщина на другу половину спірного будинку, господарських будівель та земельної ділянки.
За життя батько заповів усе належне йому майно на користь відповідачки.
На момент смерті батька вона вже була непрацездатною (пенсійний вік), а тому, має право на обов'язкову частку у спадковому майні, яку прийняла шляхом подання заяви нотаріусу у встановлений законом строк.
Однак, не зважаючи на вищевказане, нотаріусом видано відповідачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно вцілому.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат ОСОБА_5 позов підтримали.
На обґрунтування своїх вимог, навели суду обставини, викладені в позові.
Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали.
Представник 3-ї особи в судове засідання не прибув.
Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, 1920р.н. та ОСОБА_4, 1910р.н. перебували в шлюбі з 1940 року. Зазначене стверджується рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05.06.2015р.
Житловий будинок №15 по вул.Витківська в м.Белз Сокальського району Львівської області збудовано в 1960 році, право власності зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 02.06.1981р., що стверджується технічним паспортом, довідкою-характеристикою №4196 від 11.09.2014р. та довідкою №4197 від 11.09.2014р.
Право власності на земельну ділянку для обслуговування вищевказаного житлового будинку, згідно витягу, зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 09.10.1997р.
Таким чином, вищевказані житловий будинок та земельна ділянка, в силу ст.22 КШС України та ст.60 СК України, є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3, та ОСОБА_4
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
В силу ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України, позивач має право на спадкування вищевказаного майна за законом.
Згідно ст.1241 ЦК України, непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом.
Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Із свідоцтва про народження та свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Мати позивачки ОСОБА_3 померла 05.09.2007р., що вбачається з копії свідоцтва про смерть.
Із свідоцтва про смерть вбачається, що батько позивачки ОСОБА_4 помер 23.07.2014р.
З довідок №1005 від 29.12.2014р. та №17 від 26.02.2015р. вбачається, що позивачка та її батько ОСОБА_4 проживали разом з матір'ю позивачки ОСОБА_3 до дня смерті останньої.
Враховуючи зазначене, а також, те, що частки подружжя у спільному майні є рівними, позивача на день смерті ОСОБА_3 мала право на спадкування частки вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки.
Згідно заповіту від 16.02.2008р., батько позивачки ОСОБА_4 заповів все належне йому майно відповідачці ОСОБА_2
Із заяв вбачається, що як позивач, так і відповідач звернулися до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті батька.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_3, яка померла 05.09.2007р., на день смерті належала 1/2 ідеальна частина житлового будинку №15 по вул.Витківська в м.Белз Сокальського району Львівської області, 1/2 ідеальна частина належних до нього господарських будівель та 1/2 ідеальна частина земельної ділянки, призначеної для обслуговування даного житлового будинку.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 05.09.2007р. на:
- 1/4 ідеальну частину житлового будинку №15 по вул.Витківська в м.Белз Сокальського району Львівської області;
- 1/4 ідеальну частину земельної ділянки по вул.Витківська,15 в м.Белз Сокальського району Львівської області.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд.
Головуючий: С. О. Пахут