Справа № 462/8501/14-ц
24 листопада 2015 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.,
при секретарі Обертас Н.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом та виселення,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26.03.2015 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що не мала можливості бути присутньою в судових засіданнях по розгляду даної справи, оскільки дізналася про вказане рішення суду лише від державного виконавця. З огляду на це, була позбавлена можливості заперечити проти позовних вимог. При цьому зазначила, що позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 надали довіреності її батькові ОСОБА_6, згідно яких він уповноважувався на укладення дрібних побутових правочинів, представництво інтересів позивачів у всіх державних органах та організаціях, управління квартирою. В квартирі проведені ремонтні роботи. Вона та її батько ОСОБА_6 за власний кошт оплачували комунальні послуги, утримували квартиру. Крім цього, між її батьком та позивачами було досягнуто усної домовленості щодо продажу ОСОБА_6 квартири.
В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, покликаючись на мотиви такої, яку просить задовольнити, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечив, зазначивши, що викладені в такій обставини не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду від 26.03.2015 року.
Заслухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши подану заяву, додані до такої документи, матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зі змісту ст.228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26.03.2015 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено, усунуто їм перешкоди в користуванні квартирою №39/2 по вул.Повітряній, 68 в м.Львові шляхом виселення ОСОБА_3 з даної квартири без надання іншого житлового приміщення (а.с.38-39).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 26.03.2015 року, не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи (а.с.34), заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, про причини неявки не повідомила.
Згідно з вимогами ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області, отриманих за запитом суду, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19), на яку й були направлені повідомлення про виклик в суд. Крім цього повідомлення направлялись на адресу спірної квартири по вул.Повітряній, 68 кв.39/2 в м.Львові.
Суд звертає увагу на те, що вказана поштова кореспонденція поверталась на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а не «за зазначеною адресою не проживає», що свідчить про те, що відповідача було належно повідомлено про необхідність одержання поштової кореспонденції згідно п.п. 93, 99, 110, 116 «Правил надання послуг поштового зв'язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, однак відповідач завідомо знаючи відправника даних листів, Залізничний районний суд м.Львова, на переконання суду, уникнув їх одержання, що на думку суду свідчить про її належне повідомлення про час, день та місце розгляду справи та судом були вжиті всі заходи щодо такого повідомлення відповідача.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач була належно повідомлена про час та місце розгляду справи, а відтак відповідач не з'явилася до суду без поважних причин.
Також суд критично оцінює доводи відповідпача про те, що при вирішенні спору суд не взяв до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали довіреності її батькові - ОСОБА_6, згідно яких він уповноважувався на укладення дрібних побутових правочинів, представництво інтересів позивачів у всіх державних органах та організаціях, управління квартирою, провів ремонтні роботи в квартирі, за власний кошт оплачували комунальні послуги, утримував квартиру, при цьому звертає увагу на те, що вирішення питання про виселення не позбавляє права відповідача звернутися з позовом про відшкодування витрат на утримання та поліпшення квартири.
Не заслуговують на увагу покликання відповідача про те, що між позивачами та її батьком досягнуто усної домовленості щодо продажу квартири, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами.
Законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. При цьому, для скасування заочного рішення необхідно переконатись, чи є достатні для цього підстави, передбачені законодавством, та провести оцінку поважності причин неповідомлення відповідачем про причини своєї неявки в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, і оцінити надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що, з огляду на вимоги ч.1 ст.232 ЦПК України, законні підстави для скасування заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26.03.2015 року і призначення справи до розгляду в загальному порядку відсутні.
Керуючись ст.ст. 208-210, 231, 232 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26 березня 2015 року - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не є перешкодою оскарження заочного рішення в загальному порядку, а саме до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.