Справа № 462/7352/15-к
13 листопада 2015 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей її заяви про кримінальне правопорушення від 30.06.2015 року,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність начальника СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у її заяві від 30.06.2015 року про кримінальне правопорушення вчинене директором ЛКП «Нове» ОСОБА_5 . Свою скаргу обґрунтовує тим, що суб'єкт оскарження, всупереч вимогам ст.214 КПК України, не вніс відомості її заяви про кримінальне правопорушення від 30.06.2015 року в ЄРДР про вчинення директором ЛКП «Нове» ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України. Таку бездіяльність начальника СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 вважає протиправною і просить зобов'язати останнього внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР на підставі поданої нею заяви від 30.06.2015 року та почати розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Однак, скаржник не з'явилася для розгляду скарги у судові засідання, які були призначенні на 15.10.2015 року, 28.10.2015 року та 13.11.2015 року, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду скарги, при цьому в поданій скарзі просила розглядати скаргу за її відсутності у зв'язку із слабким станом здоров'я та похилим віком.
За таких обставин, виходячи зі засад диспозитивності і розумних строків, закріплених в ст.ст. 26, 28 КПК України, яким повинно відповідати кримінальне провадження, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, та що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, враховуючи що згідно ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію та про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_3 .
Залізничний РВ ЛМУ УМВС України в Львівській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не направив в судове засідання свого представника, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 від 30.06.2015 року, приходжу до висновку, що скарга обгрунтована і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст.214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 30.06.2015 року, в такій вона просить прийняти міри та розпочати розслідування з приводу неправомірних дій директора ЛКП «Нове» ОСОБА_5 . При цьому зазначає, що з метою самовільного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 та майном у ній ОСОБА_6 замовила у директора ЛКП «Нове» ОСОБА_5 сфальсифікований документ - акт ЛКП «Нове» від 02.03.2015 року про те, що остання дійсно проживала з 1998 року по теперішній час у даній квартирі. Для цього вона домовилася із сусідами із квартир АДРЕСА_2 підтвердити факт її проживання, однак її померлий син останні роки життя проживав сам за вказаною адресою та вів аморальний спосіб життя. Зазначила, що сусіди підтвердили їй, що з середини грудня 2014 року в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживає. На підставі наведеного, просить внести в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.366 КК України.
Згідно ст.11 КК України злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Як вбачається із матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_3 від 30.06.2015 року, актом ЛКП «Нове» від 02.03.2015 року, складеним під час обстеження квартири АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 з 1998 року по 2014 рік проживали в зазначеній квартирі разом.
Зі змісту відповіді Залізничного РВ ГУ МВС України у Львівській області №16/14-0-25 від 11.09.2015 року вбачається, що за результатами перевірки встановлено, що відносини між скаржником та ОСОБА_6 мають цивільно-правовий характер та підвідомчі розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, як встановлено, відомості за заявою ОСОБА_3 від 30.06.2015 року в ЄРДР не вносились. При цьому, заява ОСОБА_3 за своїм змістом є заявою (повідомленням) про злочин, в розумінні ч.1 ст.214 КПК України, оскільки містить обставини, які вказують на ознаки складу злочину, відтак відомості, викладені в такій, згідно вимог ст.214 КПК України, підлягають внесенню повноважним слідчим в ЄРДР.
Зі змісту ч.4 ст.214 КПК України вбачається, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, є суттєвим порушенням зазначених вимог закону та прав особи ініціювати досудове розслідування, отримати державний захист від злочину, тому вважаю, що скарга підлягає до задоволення.
Між тим, ОСОБА_3 у скарзі допущено помилку щодо суб'єкта внесення відомостей в ЄРДР, оскільки скаржник вважає, що таким повинен бути начальник СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 . Однак, останній є лише керівником органу досудового розслідування, який визначає слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, який і є реєстратором та вносить відомості в ЄРДР. Таким чином, Залізничному РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (на час розгляду скарги - Залізничному відділу поліції м.Львова Головного управління Національної поліції у Львівській області) належить вчинити заходи, передбачені КПК України, щодо реєстрації повноважним слідчим в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, повідомлене заявою ОСОБА_3 від 30.06.2015 року з приводу вчинення директором ЛКП «Нове» ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України в Львівській області (Залізничний відділ поліції м.Львова Головного управління Національної поліції у Львівській області) вжити заходи щодо реєстрації повноважним слідчим в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 30.06.2015 року з приводу вчинення директором ЛКП «Нове» ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: ОСОБА_1